2015-09-07
312
Ідентифікація
Особистість в історії культури
Опис
Модуль 1. «НАУКИ ПРО ПРИРОДУ ТА НАУКИ ПРО ДУХ ЯК ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ».Розрізнення цих наук, започатковане школою неокантіанства, стало однією з головних парадигм у філософії ХХ століття. Розглядається філософсько-історичне і культурологічне визначення понять індивідуальність, особа, особистість, їх теоретична розмитість, предикативність (видатна, злочинна, добропорядна, пасивна, егоїстична). Людина – граюча, розумна, технічна, актор, рольовик – поняття з розмитими поняттєвими межами, тому варто дотримуватись належної методологічної розумності.
Модуль 2. «СУБ’ЄКТНІСТЬ У СТРУКТУРАХ СОЦІО-КУЛЬТУРНОЇ РЕАЛЬНОСТІ» розглядає поняття: універсальна, локальна, європейська особистість через типологію (набір соціологічних, психологічних, культурних характеристик), уособлені культурні смисли; культурно-генетичний код, де реконструюються основні етапи розвитку особи в культурі з різними культурними традиціями суб’єктивації.
Рівень
А) Попередні умови: студент має прослухати базові курси з історії філософії, сучасної Західної філософії, володіти понятійним апаратом фахової дисципліни, навичками роботи з першоджерелами.
Б) Цілі та завдання:
Ціль курсу – ознайомити студентів з теоретичними проблемами, а також проблемами практики і політики у визначенні цінності і смислу відмінностей однієї людини від іншої, обґрунтованість таких відмінностей через певні оціночні характеристики, в яких зацікавлене суспільство, що продукує коди суб’єктивації.
В) Бібліографія:
1. Борінштейн, Є.Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства. – Одеса, 2006.
2. Губернський, Л. Культура. Ідеологія. Особистість: метод.-світогляд. Аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К., 2001.
3. Козловски, П. Культура постмодерна: общественно-культурные последствия технического развития. – М., 1997.
4. Фромм, Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994.
5. Фукуяма, Ф. Наше постчеловеческое будущее: последствия биотехнологической революции. – М., 2004.
4. Обов’язкові чи вибіркові розділи програми навчання.
Вибірковий
- Викладацький склад
Корабльова Надія Степанівна, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії.
- Тривалість
Кожного тижня – 2 год., загалом за семестр – 54 год. / 1,5 кредита ESTC (лекції – 34 год., самостійна робота студентів – 20 год.)
- Форми та методи навчання
Лекції, робота з першоджерелами, робота в Інтернеті.
- Оцінювання
Поточна оцінка знань студентів за підсумками модульної роботи, оцінка підсумкової письмової роботи.
Форма підсумкового контролю – залік, оцінюється за національною системою оцінювання «зараховано»/«незараховано» та системою оцінок ESTC.
- Мова
Тема 3. «Соціальні ролі і відповідальність особи» намагається конституювати особу через відповідальність. Досліджуються світоглядні і поведінкові феномени у реалізації відповідальності, відповідальність у сучасних соціальних практиках, яка пов’язана з онтологічною ідеєю людини, розглядається як підґрунтя всіх інших видів відповідальності, породжує сенс індивідуального буття в умовах сучасності.
Тема 4. «Багатомірність Я в контексті сучасної раціональності». Акцент зроблено на змінах в мисленні ХХІ століття як відповідь на соціокультурні виклики сучасності і комунікативній раціональності у дискурсивному обґрунтуванні норм, а також раціоналізації життєвого світу особи.
Модуль 2Семіотичні механізми індивідуалізації і персоналізації і «виробництво індивіда і особи»
Тема 5. «Здоров’я і людська природа у футуристичних прогнозах». Розглядаються практики клонування, генної інженерії, постфармакології, естетичної медицини у їх пов’язаності з ідеями етики виду, моральними межами євгеніки, самоінструменталізацією виду, ідеями трансгуманізму.
