2015-09-07
849
Умовно можна виділити шість рівнів безперервної освіти в галузі безпеки життєдіяльності.
I рівень – дошкільна освіта.
Мета дошкільної освіти – виховання й формування безпечної поведінки, розуміння елементарних (біологічних) зв’язків у навколишньому середовищі, особливості взаємодії людини з ним. Крім того, перше соціальне оточення дитини – його родина, в якій виникає початковий освітянський процес. З перших років життя, коли активність дитини в освоєні світу заохочується дорослими, починається його освітянська діяльність, у тому числі й в питаннях безпеки. На наступних ступенях розвитку дошкільника ускладнюється його предметна діяльність і спілкування. Дитина починає зустрічати не тільки заохочування активності, але й обмеження з боку дорослих, введення його в нормативну фіксовану поведінку. В цьому – одна з характерних рис виховання безпеки на даному етапі розвитку особистості.
При цьому слід звернути увагу на те, що виховання у початкових формах особистої безпеки, як одну з умов формування особистості в цілому, повинно відбуватися з відчуттям міри. Якщо дитину залякати агресивним світом, то вона не навчиться ризикувати (а в деяких випадках ризик – важливіша частина самозахисту), почне сприймати світ як агресивне оточення і в результаті все життя витратить на боротьбу з ним. З іншого боку, навчання дітей здатності самозахисту, розумному ризику в екстремальних ситуаціях не має нічого спільного з формуванням і розвитком у дітей схильності до агресії, негативних емоцій, яке може відбуватися не лише під впливом перегляду бойовиків, прочитаних книг і журналів певної категорії, але й під впливом деяких дитячих ігор та іграшок (наприклад, ляльки-монстри, трансформери тощо).
Крім того, одна із задач навчання основам безпеки життєдіяльності (ОБЖД) у дошкільній освіті – це безперервний розвиток усвідомлення дітей на основі послідовності програм ОБЖД дошкільної та початкової загальної освіти та утворення необхідних педагогічних умов їх реалізації.
II рівень – загальна освіта (початкова, середня, старша) спрямований на формування відповідального відношення учнів до БЖД й здоров’я людини, розробка первісних практичних навичок поведінки в екстремальних ситуаціях. Характерної рисою даного рівня є створення відповідних умов до прагнення безпечної практичної діяльності та умов життя на підставі отриманих загальних знань та відповідних навичок.
Мета шкільного предмету з ОБЖД полягає у формуванні в учнів необхідних складових індивідуальної захищеності людини, а саме: психологічної готовності адекватно діяти у разі наближення чи виникнення небезпек, умінь і навичок свідомого прийняття рішень; усвідомленні учнями своїх прав та обов’язків стосовно власного здоров’я, здоров’я оточуючих, наданні медичної долікарської допомоги; навчанні учнів зберігати природу, бачити цілісну картину небезпек (небезпеки), пов'язаних із навколишнім середовищем та аналізувати їх.
До задач, що вирішуються на даному рівні відносяться:
1. Забезпечення засвоєння знань про взаємодію природи, суспільства та людини;
2. Розвиток інтелектуальних і практичних умінь з безпеки життя;
3.Виховання ціннісних орієнтацій особистості в цьому напрямку, прагнення до активної практичної діяльності (утворення безпечних умов життя й діяльності людини).
Для кожного ступеня загальної освіти притаманні особистісні задачі, які вирішуються відповідними програмами. В результаті навчання загальноосвітня школа повинна не тільки дати загальні знання з питань БЖД і прищепити початкові навички безпечної праці, але й сформувати (виховати) поважне відношення до питань безпеки, добиваючись усвідомлення того, що право на забезпечення допустимого рівня безпеки в житті є одним з основних прав людини; в будь-якій діяльності безпека повинна бути пріоритетною у відношенні до її результатів; грамотне відношення до питань безпеки в усіх сферах діяльності людини є запорукою збереження її здоров’я і благополуччя.
| Початкова загальна освіта (1-4 класи) | Базова загальна середня освіта (5-9 класи) | Повна загальна середня освіта (10-12 класи) |
| 1. У домашніх умовах. 2. У навколишньому середовищі. 3. У шкільному оточені. 4. Здорові умови життя. | 1. У навколишньому середовищі. 2. У людському оточені. 3. Здоровий спосіб життя. | 1. Надзвичайні ситуації. 2. Громадська безпека. 3. Безпека в умовах профільного навчання. |
III рівень – позашкільна освіта. Цей рівень спрямований на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглибленні і розширенні базового шкільного рівня освіти з безпеки життя й діяльності людини; сприяє підготовці до майбутньої професійної та громадської діяльності. Здійснюється всіма позашкільними навчально-виховними закладами, творчими молодіжними об’єднаннями, молодіжними та дитячими осередками в позаурочний час.
Форми цієї роботи: олімпіади, конкурси, фестивалі тощо. Стимулювання творчого самовдосконалення в дітей повинно здійснюватися з урахуванням вікових можливостей і потреб школярів та учнівської молоді через профільні позашкільні заклади.
Реалізація завдань з ОБЖД здійснюється через:
Ø традиційні та нетрадиційні форми роботи в літніх таборах.
Ø проведення тематичних дитячих правоохоронних акцій.
Ø створення системи підготовки та перепідготовки працівників навчально-виховних закладів.
Ø розширення мережі позашкільних закладів різних профілів з безпеки життєдіяльності людини.
Ø залучення до навчально-виховної роботи з безпеки життя й діяльності людини в цих закладах висококваліфікованих спеціалістів, учених.
IV рівень – професійно-технічна освіта.
Метою на цьому рівні поряд із формуванням професіоналізму є інтеграція загальнокультурної й професійної складових компетентності майбутнього працівника з усвідомленим розумінням необхідності безпеки праці, безпечної поведінки в соціумі та екологічної культури.
Основною задачею є розвиток здібностей прийняття грамотних, із точки зору безпеки, рішень спеціалістами середньої ланки при управлінні виробництвом або навчальним процесом, а також організації діяльності колективу. Реалізується через практичну діяльність за фахом з усвідомленням необхідності безпеки.
V рівень – вища професійна освіта. Рівень характеризується безпосередньою практичною діяльністю, участю у прогнозуванні чи моделюванні результатів прийняття управлінських рішень та проектів.
Метою дисципліни «Безпека життєдіяльності» є забезпечення відповідно сучасним вимогам теоретичними та практичними знаннями на засадах наукових досліджень у галузі безпеки життєдіяльності, а саме: про загальні закономірності виникнення й розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їхні властивості, можливий вплив на життя й здоров’я людини та сформування необхідних у майбутній практичній діяльності спеціаліста умінь і навичок для їхнього запобігання, профілактики та ліквідації їхніх наслідків, захисту людей і навколишнього середовища. Ця дисципліна базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх закладах (природознавство, фізика, хімія, ОБЖД, фізкультура тощо) та набутому життєвому досвіді.
Основні задачі:
1. Забезпечення необхідного рівня знань та умінь з безпеки життєдіяльності на основі комплексного і міждисциплінарного підходу при підготовці спеціалістів всіх профілів,
2. Формування здібностей організації роботи й управління колективом із урахуванням вимог безпеки;
3. Формування навичок проектування та дослідження в галузі БЖД, навчання (на основі теорії управління ризиками) основам експертизи, прогнозуванню й моделюванню можливих негативних наслідків і надзвичайних ситуацій, виникаючих у результаті прийняття необґрунтованих управлінських рішень і проектів.
VI рівень – післядипломна професійна освіта.
Основна мета – розвиток проектної культури дослідника в галузі безпеки життєдіяльності.
Задачі рівня: розвиток здібностей та умінь проводити дослідження на основі системного розуміння та реалізації законів взаємодії «Людина-середовище», виховання високої моральної позиції та переконань про пріоритет людського життя та здоров’я окремої людини як вищої цінності.
Основними задачами вищоїпедагогічної освіти є:
1. Навчання педагогів усіх спеціальностей щодо питань безпеки життєдіяльності, де метою є створення безпечних умов навчально-виховного процесу;
2. Безперервне підвищення компетентності працівників освіти при організації управління предметною діяльністю
3. Підготовка викладачів-організаторів з питань безпеки життєдіяльності для закладів освіти;
4. Створення курсів з питань безпеки життєдіяльності й екології в системі підвищення кваліфікації вчителів і викладачів та перепідготовки (безперервна освіта на базі ВНЗ та інститутів підвищення кваліфікації).
