Процес кредитування

Кредитування складається з ряду етапів, кожний з яких окремо забезпечує вирішення певних частин задач, а в сукупності досягаються головні цілі кредитних операцій – їх надійність і прибутковість для банку.

ПЕРШИЙ ЕТАП.

Розгляд заявки на отримання кредиту.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку з обґрунтованим клопотанням (заявкою), в якому вказується: цільове призначення кредиту, його сума, термін користування кредитом, конкретні дати його погашення, коротка характеристика кредитованої операції та економічний ефект від її здійснення. За проханням банку, крім клопотання заявки позичальник подає до розгляду інші матеріали.

Якщо клієнт вперше звернувся за кредитом, він подає копію установчого договору, статуту, положення чи інших документів, що підтверджують його правомочність в отриманні кредиту. Подається також техніко-економічне обґрунтування кредиту з розрахунком надходжень від реалізації; копії контрактів, угод та ін. документів, що стосуються кредитної операції; зобов’язання по забезпеченню своєчасного повернення кредиту (договір застави, гарантійний лист, страхове свідоцтво та інше); бухгалтерська звітність, звіт «Про фінансові результати та їх використання», декларація про доходи, виписки з рахунків, що відкриті в інших банках. Банк може вимагати іншу фінансову звітність та матеріали для визначення фінансового стану й оцінки кредитоспроможності позичальника.

Названі документи надходять до відповідного кредитного працівника банку, який після їх розгляду проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником. Ця бесіда має велике значення для остаточного вирішення питання про надання позики. Вона допомагає спеціалісту банку з‘ясувати важливі деталі, пов‘язані з кредитуванням; сформувати висновок про позичальника, оцінити професійну підготовку керівників підприємства (директора і головного бухгалтера), визначити перспективи його розвитку.

ДРУГИЙ ЕТАП - вивчається кредитоспроможність клієнта і оцінка ризику по позичці.

Цей етап можливий тільки за умови позитивних результатів попередньої бесіди. Спеціаліст банку, що провів перший етап кредитного процесу чи інший працівник банку, проводить поглиблене та сумлінне обстеження фінансового стану клієнта. В банках України попередню бесіду з потенційним позичальником проводить керівник кредитного відділу, його заступник, головний чи ведучий спеціаліст, тому другий етап процесу кредитування здійснює, як правило, інший працівник банку. При цьому особа, що прийняла кредитну заявку, приймає рішення, хто з працівників кредитного відділу краще підходить для проведення експертизи кредитної заявки.

З огляду на важливість аналізу кредитоспроможності та оцінки ризику в банках західних держав створені спеціальні відділи. Такі відділи мають і деякі з наших банків.

При експертизі кредитної заявки клієнта використовуються різні джерела інформації:

· матеріали, що були отримані безпосередньо від позичальника;

· дані про клієнта, що знаходяться в архіві банку;

· інформація про клієнта, отримана за межами банку.

Велике значення мають архіви банку. Якщо клієнт вже отримував раніше кредит від банку, то в архіві знаходяться дані про затримки в повернені боргу чи дані про інші порушення. Із зовнішніх джерел найбільш важливим є інформація, отримана від інших банків, які обслуговують цього клієнта та від його господарських партнерів.

При вивченні заявки на кредит може проводитись перевірка позичальника на місці. Дуже важливо з‘ясувати рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтерську, фінансову та маркетингову служби, адміністративний апарат. Під час відвідання клієнта можна з‘ясувати багато питань, що не були висвітлені під час попередньої бесіди, а також скласти уяву про стан майна, яке знаходиться у власності підприємства.

ТРЕТІЙ ЕТАП складається з підготовки до укладення кредитної угоди. Він можливий тільки за умови позитивного для позичальника закінчення попередніх етапів, тобто вивчення кредитоспроможності та оцінки ризику. Цей етап в практиці роботи західних банків називається структуризацією позички. В процесі структуризації банк визначає такі параметри позички:

* вид кредиту;

* суму кредиту;

* термін дії кредиту;

* спосіб видачі та погашення кредиту;

* забезпечення кредиту;

* вартість кредиту, тощо.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП переговори про складання кредитної угоди з клієнтом. При цьому клієнта знайомлять з умовами майбутньої кредитної операції (процентна ставка, комісія, забезпечення тощо). Ці пропозиції можуть суттєво відрізнятись від умов, що містяться в кредитній заявці клієнта. Зближення позицій банку і клієнта та досягнення компромісу є кінцевою ціллю переговорів.

Щоб уникнути помилки та забезпечити об‘єктивність при прийнятті рішення, банк, як правило, встановлює обмеження повноважень окремих посадових осіб по укладанню кредитних угод. Таке обмеження залежить від суми кредиту, строку, ризику та від інших факторів. В деяких банках повноваження кредитного інспектора обмежуються розробкою умов позики та підготовкою всіх матеріалів для укладання кредитної угоди. Право затвердження кредитної угоди належить керівнику банку чи кредитному комітету, що складається з адміністраторів і працівників кредитного відділу, які мають у цій сфері певний досвід. В інших банках працівник кредитного відділу може приймати рішення по всіх кредитних заявках і питаннях, що розглядаються, включаючи і укладання кредитної угоди, з подальшим затвердженням на кредитному комітеті.

В багатьох банках використовується третій варіант: працівники з меншим досвідом роботи наділені правом приймати рішення по кредитних заявках з незначною сумою. В інших випадках рішення приймається посадовими особами вищого рангу або кредитним комітетом. Кредитний інспектор, що веде переговори з клієнтом, повинен намітити обов‘язкові умови кредитної операції, без виконання яких кредит не може бути наданим, і умови, по яких можна досягнути компромісу. Як обов‘язкові умови, наприклад, можуть виступати наявність матеріального забезпечення чи гарантії третьої особи, якщо їх відсутність, на думку банку, може призвести до несвоєчасного повернення позички.

Після того, як узгоджені всі умови кредитної операції, кредитний інспектор готує висновок. Цей документ подається кредитному комітету для затвердження. Одночасно підписується кредитна угода.

П*ЯТИЙ ЕТАП – заключний.

З метою контролю за своєчасним погашенням кредиту та забезпечення нарахування відсотків видача позичок проводиться з окремих позичкових рахунків. Кредит може надаватись одночасно або частинами в строки, що обумовлені кредитною угодою. Надана позика може зараховуватись на розрахунковий рахунок, окремий депозитний рахунок позичальника, депонуватись на рахунках «Чекові книжки», «Акредитиви», переводитись як платіж на рахунки господарських партнерів позичальника, використовуватись в іншому порядку, визначеному кредитною угодою.

Надання позики оформляється розпорядженням кредитного відділу банку своїй бухгалтерії про відкриття позичкового рахунка. При необхідності в запозичених коштах клієнт надає банку платіжні доручення, що сплачуються з позичкового рахунка. Платежі проводяться в розмірі суми, що обумовлена кредитною угодою. При разовій видачі позика може оформлятись заявою клієнта, що містить, крім прохання клієнта, розпорядження кредитного відділу банку своїй бухгалтерії на видачу позики та меморіальний ордер.

Якщо в процесі кредитування змінились умови здійснення кредитованого проекту і це призвело до додаткової потреби в коштах, банк може задовольнити цю потребу на умовах укладання додаткової кредитної угоди.