Основні функції мови в суспільстві

Мова – сукупність звукових знаків для обєктивно існуючих явищ і понять та правил їх комбінування в процесі вираження думок.

1.Комунікативна ф-ція або ф-ція спілкування. Суть її полягає в тому, що мова використовується як засіб спілкування між людьми, обмін інфо.

2. Номінативна ф-ція. Найменування чогось, реклама.

3.Гносеологічна.(Пізнавальна). Вона полягає в тому, що світ людина пізнає не тільки власним досвідом, скільки через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь

Усе пізнане людиною,одержує назву і так під цією мовною назвою існує в житті і в свідомості мовців.

4.Мислетворча ф-ція. Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.

5 Експресивна ф. мови. Засіб вираження внутрішнього світу людини.

6. Волюнтативна ф-ція. Вона полягає в тому, що мова є засобом вираження волі співрозмовників

7 Естетична ф-ція. Мова фіксує в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв.

8 Культуроносна ф-ція. Культура народу фіксується мовою.

9. Ідентифікаційна ф-ція мови полягає в тому, що мова є засобом ідентифкації в межах спільності

5. <Літературна ><мова, ><її ><ознаки.>

Літературна мова – відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує державну діяльність, культуру, пресу, художню літературу, науку, театр, державні установи,. Ознаки: нормативність (наявність норм – установлене вживання і узаконене використання мовних засобів: орфоепічні, лексичні, фразеологічні, граматичні та ін), полі функціональність(здатність обслуговувати різні сфери спілк), обов’язків характер для всіх носіїв мови.

Творцем літ мови є Шевченко, його внесок: широко використ нарину мову, Розрізняють усну та письмову форму літ мови. Усна: - розрахована на слухача та на слухове сприйняття, - діалогічна; - більш спонтанна, експресивна, безпосередня, тісніше пов’язана з позамовною ситуацією;

- застосовуються додаткові, невербальні засоби комунікації — міміка, жести, Інтонація; - Письмова: - розрахована на читача та на зорове сприйняття, - писемна мова завжди спирається на усне мовлення і є вторинною. Вона завжди фіксує чиюсь висловлену думку і сприймається органами зору.