Поняття стилю та жанру української літературної мови

Мовний стиль — це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання. В українській літературній мові звичайно виділяють п'ять функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення і художній. Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

Жанри — це різновиди текстів певного стилю, шо різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками1.

Розмовний - обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи подання допомоги, виховний вплив

Науковий: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія.

Повідомлення про результати наукових досліджень.

Офіційно-діловий: закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо.

Регулювання офіційно-ділових стосунків

Публіцистичний: виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія.

Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку

Художній: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка.

Основні ознаки стилів і жанрів мовлення: сфера спілкування, форма реалізації стилю.