Дієслово і дієслівні форми у мові документів. Основні засоби реалізації директивності

Дієслово — частина мови, що означає дію чи стан істоти або предмета. Основні граматичні ознаки дієслова — час, особа, число і спосіб, за ними дієслово в ре­ченні відрізняється од інших слів.

В українській мові існує форму дієслова, яка називає дію без визначення часу, особи, числа. Це неозначена форма дієслова із суфіксом -ти: писати, складати, пере­кладати, затверджувати, погоджувати, підписувати. Зворотні дієслова мають ще й частку -ся: зберігатися, друкуватися, слухатися, укладатися, пере­роблятися.

Неозначена форма часто використовується у різних ділових паперах. Наприклад: просимо надіслати; наказую працювати; необхідно надіслати тощо. Аби: па­лити заборонено; розмовляти заборонено тощо.

Часто форму інфінітива заступає іменник. На­приклад: Куріння заборонене; читання корисне.

Дієсловам в українській мові властиве значення виду — недоконаного й доконаного: писати — написати; друкувати — надрукувати; складати — скла­сти; читати — прочитати. Дієслова доконаного виду позначають завершеність дії, в основі мають префікси: за­писати, занотувати, закінчити; суфікси — повторити, нагадати, повідомити; рухомий наголос — надати, по­дати, скликати, об'єднати.

Окремі форми дієслів доконаного виду утворюються від інших основ, і їх треба запам'ятати: брати — взяти; лови­ти — піймати.

У сучасній українській мові дієслова мають три форми часу:

У деяких документах з метою пом'якшення категорич­ності вимоги вводиться займенник Вас. Наприклад: Прошу Вас підготувати лекцію й прочитати її 12 жовтня 1994 року.

Найпоширенішою частиною мови в ділових паперах є дієслово теперішнього часу першої чи третьої особи множи­ни. Наприклад: Нагадуємо..., Запевняємо..., Повідомляє­мо... або Редакція звертається. Деканат просить тощо.

Недоконаний вид виражається складеними формами. Наприклад: Заняття будуть розпочинатися о 8 годині 40 хвилин. Доконаний вид частіше вживається з префіксами. Наприклад: негайно розглянути пропозицію. Прошу за­візувати цей документ.

Наказовий спосіб у ділових паперах передається здебільшого за допомогою інфінітивної форми чи інших лексичних засобів. Інфінітив використовується для катего­ричніших висловлювань. Наприклад: Палити заборонено. Менш категоричні вис­лови виражаються за допомогою безособових форм дієсло­ва. Наприклад: Не рекомендується виходити під час за­нять. Забороняється голосно розмовляти.