2015-09-06
1889
Ніна ПавлівнаКравець народилася 9 вересня 1952 року в селі Юрківка Тульчинського району Вінницької області.
У 1960 році вступає до першого класу Юрківської середньої школи. Навчаючись у школі, виявляє схильність до різноманітних предметів, неодноразово займаючи призові місця на районних та обласних олімпіадах. Як переможниця районної олімпіади з історії, Н.Кравець премійована туристичною путівкою до міст-героїв Одеси, Севастополя і Волгограда.
По закінченню в 1970 році десяти класів вступає на стаціонарне відділення дефектологічного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького на спеціальність “2111.Дефектологія”, який успішно закінчує у 1974 році, отримавши диплом з відзнакою. Кваліфікація: “вчитель допоміжної школи і вчитель праці спеціальної школи”.
Згідно наказу МОН України за направленням працювала учителем 1 класу Михайлівської допоміжної школи-інтернату Кам’янського району Черкаської області. Протягом наступного навчального року працює вихователем Тиманівської допоміжної школи-інтернату Тульчинського району Вінницької області.
З 1976 по 1987 рік працює на посаді учителя Прибузької допоміжної школи-інтернату Вінницького району Вінницької області. За сумлінну працю та активну участь у громадській роботі Н.П. Кравець неодноразово нагороджена грамотами районного та обласного відділів народної освіти. Працюючи в умовах одного класу з розумово відсталими дітьми різного ступеня розвитку пізнавальних можливостей, Ніна Павлівна приходить до висновку про необхідність запровадження у школах з малим комплектом учнів внутрішньокласного диференційованого навчання. Своїми здобутками ділиться з колегами на обласних семінарах та засіданнях методичних об’єднань.
Проте практичні напрацювання пробудили жагу їх теоретичного обґрунтування, і у 1987 році Н.П. Кравець вступає до цільової аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР (м. Київ), яку закінчує у 1990 році. Науковим керівником призначено доктора педагогічних наук, професора І.Г. Єременка. По закінченню аспірантури зарахована на посаду молодшого наукового співробітника лабораторії олігофренопедагогіки цього ж інституту. Починає займатися питаннями оновлення змісту навчальних предметів українська (російська) мова та читання для розумово відсталих учнів.
1991 року Н. П. Кравець у Московському ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора педагогічному державному університеті імені В.І. Леніна на третьому засіданні новоствореної спеціалізованої вченої ради
К 053.01.13 успішно захищає кандидатську дисертацію на тему: “Організація учбової діяльності учнів молодших класів допоміжної школи в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання” (спеціальність 13.00.03 – спеціальна педагогіка). Офіційними опонентами виступають: доктор педагогічних наук, професор В.М. Синьов і кандидат педагогічних наук, доцент Б.П. Пузанов.
1992 року Н.П. Кравець бере участь у конкурсі, успішно його проходить, внаслідок чого призначається на посаду наукового співробітника лабораторії олігофренопедагогіки як обрана за конкурсом. Пропрацювавши рік, призначається на посаду старшого наукового співробітника названої лабораторії. У цьому ж, 1993 році Ніну Павлівну призначено вченим секретарем Інституту дефектології АПН України на виконання постанови Президії МОН України “Про створення Інституту дефектології АПН України”.
Пропрацювавши вченим секретарем інституту до 1995 року, знову переходить на посаду старшого наукового співробітника лабораторії олігофренопедагогіки даного інституту. Працюючи в лабораторії, Н.П. Кравець плідно займається науково-дослідною експериментальною роботою, досліджуючи питання, що стосуються реформи шкільної спеціальної освіти з точки зору оновлення її змісту, зокрема змісту навчальних предметів: українська (російська) мова, читання для розумово відсталих учнів. Саме в цей час розробляє нові наукові підходи до корекції та попередження порушень мовленнєвого розвитку у розумово відсталих школярів молодших класів, обґрунтовує шляхи корекції сигніфікативної (означальної) функції мовлення у розумово відсталих школярів як першої інтелектуальної мовленнєвої функції людини, розробляє методику її діагностики.
Рішенням Вищої атестаційної комісії України від 2 липня 1999 року на підставі рішення вченої ради Інституту дефектології АПН України
Н.П. Кравець присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності спеціальна педагогіка.
Будучи співавтором “Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (2004 р.), розробляє зміст корекційно-розвиткового навчання української (російської) мов та читання розумово відсталих школярів. Як член творчої групи з розробки програмово-методичного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей, бере активну участь у розробці навчальних програм та підручників, навчальних посібників з української (російської) мов та читання для цієї категорії учнів; критеріїв оцінювання навчальних досягнень розумово відсталих учнів з української (російської) мов та читання. Водночас широко пропагує новітні наукові ідеї щодо корекційно-розвиткового навчання даної категорії учнів, читаючи лекції на курсах підвищення кваліфікації учителям-дефектологам Вінницької, Житомирської, Київської та Кіровоградської областей.
З 2005 року і по даний час Н.П. Кравець працює доцентом кафедри психокорекційної педагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Рішенням Атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України 23 грудня 2008 року Н.П. Кравець присвоєно вчене звання доцента кафедри корекційної психопедагогіки.
Працюючи доцентом кафедри психокорекційної педагогіки, Н.П. Кравець викладає провідні фахові дисципліни студентам стаціонарної та заочної форм навчання: “Корекційна психопедагогіка” - 2 курс, “Корекційна педагогіка” – 3 курс, “Основи наукових досліджень” – 2, 3 курси, “Спецметодика роботи з дітьми-сиротами” – 2, 3 курси, “Психолого-педагогічні основи корекційно-виховної роботи” – 5, 6 курси, “Психолого-педагогічна діагностика та відбір у спеціальні заклади” – 2 курс, “Корекційна андрагогіка” – 2, 3, 4 курси. Нею розроблено зміст дисциплін: “корекційна андрагогіка”, “спецметодика роботи з дітьми-сиротами”, “основи наукових досліджень”.
Коло наукових інтересів доцента Кравець – теоретико-методичні основи формування читацької діяльності розумово відсталих учнів, особливості корекційно-виховної роботи з дітьми-сиротами, сутність корекційно-розвиткової та соціальної роботи з розумово відсталими дорослими. Результати наукових доробок презентує на різноманітних науково-практичних міжнародних та всеукраїнських конференціях, семінарах, засіданнях “круглого столу” тощо. Теоретичні надбання вона втілює у практику роботи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, виступаючи з доповідями перед учителями-дефектологами та учителями інклюзивного навчання Вінницької, Закарпатської, Львівської, Київської та Харківської областей. ЇЇ доповіді та виступи змістовні, вирізняються інноваційними підходами до вирішення актуальних проблем корекційної педагогіки щодо розвитку, навчання, виховання й соціалізації розумово відсталих школярів.
Як провідний викладач кафедри, Н.П. Кравець виступає рецензентом докторських і кандидатських дисертацій, що розглядаються на кафедрі з метою рекомендації до захисту, постійно надає науково-методичну допомогу практичним працівникам ДНЗ, шкіл та реабілітаційних центрів.
Працюючи над розробкою питань навчання розумово відсталих учнів мови й читання, Ніна Павлівна постійно керує науковими групами студентів, готуючи їх до участі у студентських наукових конференціях різних рівнів, студентських наукових олімпіадах. Ідеї щодо оптимізації навчально-виховного процесу розумово відсталих школярів шляхом корекції читацької діяльності даної категорії учнів втілює разом зі студентами у підготовлених ними дипломних та магістерських роботах.
З 2007 року Н.П. Кравець виконує обов’язки голови Науково-методичної ради Інституту корекційної педагогіки та психології, є членом Науково-методичної ради університету, членом групи з проведення моніторингу якості знань студентів ІКПП. Як голова Науково-методичної ради інституту неодноразово виступає з доповідями й повідомленнями на засіданнях Науково-методичної ради університету. Виконуючи завдання МОН України, рецензує підручники та навчальні посібники, подані на присвоєння грифу.
За багаторічну науково-педагогічну діяльність та активну участь у громадському житті Н.П. Кравець відзначена:
- грамотою відділом народної освіти Вінницького облвиконкому і обкому профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових закладів – 5 березня 1987 р.;
- нагороджена знаком “Відмінник освіти України” – 1998 р.;
- за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток теорії і практики педагогіки і спеціальної психології та з нагоди відзначення 10-ї річниці заснування Інституту спеціальної педагогіки АПН України оголошено подяку і нагороджено цінним подарунком від голови Шевченківської районної у м. Києві ради та держадміністрації – 24 листопада 2003 р.
- нагороджена подякою київського міського голови за високий особистий внесок у розвиток освіти і науки, високий професіоналізм та з нагоди 175-річчя від дня заснування Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова – 21 грудня 2009 р.
Протягом науково-педагогічної діяльності Н.П. Кравець підготовлено понад 170 наукових робіт. Серед них навчальні посібники для студентів спеціальності “корекційна педагогіка”, типові та робочі навчальні програми з основних дисциплін: “корекційна психопедагогіка”, “основи наукових досліджень”, “спецметодика роботи з дітьми-сиротами”, “корекційна андрагогіка”, “психолого-педагогічні основи корекційно-виховної роботи”. Нею розроблено програми спецкурсів: “Корекція особистості розумово відсталих учнів на уроках читання”, “Психолого-педагогічні основи інклюзивної форми навчання та виховання учнів з інтелектуальною недостатністю”; програма спецсемінару “Корекційно-виховна робота на уроках читання у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей”.
Також розробляє Ніна Павлівна зміст освіти з української (російської) мов і читання для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів. Нею розроблено нові програми з української та російської мов для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів підготовчого, І – 10 класів, програми з читання для цієї категорії учнів. Підходи до формування основ читацької діяльності у розумово відсталих школярів втілено у підручниках: читанка – підручник для 2 класу допоміжної школи (у співавт.); літературна читанка – підручник для 7 класу допоміжної школи (у співавт.); “Сонечко” – читанка – підручник для 2 класу допоміжної школи; “Солнышко» - читанка – підручник для 2 класу допоміжної школи (у співавт.); літературна читанка – підручник для 7 класу; литературное чтение – підручник для 7 класу; літературна читанка – підручник для 10 класу; українська мова – підручник для 10 класу. Крім підручників і навчальних посібників, Н.П.Кравець готує статті з тем досліджень.
У дисертаційному дослідженні на тему “Організація учбової діяльності учнів молодших класів допоміжної школи в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання”, захищеному в 1991 році, Н.П. Кравець довела наявність у кожному класі допоміжної школи дітей з різним рівнем готовності до шкільного навчання. Наявність таких дітей вимагає від сучасної допоміжної школи посиленого індивідуального та диференційованого підходів до учнів з урахуванням їхніх пізнавальних можливостей. Однією з форм здійснення такого підходу є внутрішньокласне диференційоване навчання, яке передбачає сумісне оволодіння різноманітним навчальним матеріалом учнями з різною готовністю до навчання.
За внутрішньокласного диференційованого навчання закономірно виникає необхідність спеціальної організації навчальної діяльності учнів, яка б забезпечувала можливість здійснювати на одному й тому ж уроці навчання дітей різного рівня шкільної готовності одночасно за різними програмами. Дана концепція є досить цінною для сучасної як допоміжної, так і масової шкіл у зв’язку із запровадженням інклюзивної форми навчання, за якої в класі масової школи можуть навчатися двоє-троє дітей з порушеннями фізичного або розумового розвитку. Щодо допоміжної школи, то відповідно до “Положення” у ній повинні навчатися діти як з легкою, так і з помірною розумовою відсталістю. Оскільки популяція тих і других незначна, відкриття паралельних класів для дітей з вищим рівнем розумового розвитку (з легкою розумовою відсталістю) та для дітей з нижчим рівнем розумового розвитку (з помірною розумовою відсталістю) стає неможливим. Вказані категорії дітей навчаються в одному класі в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання.
Результати проведеного Н.П. Кравець дисертаційного дослідження свідчать, що такий спосіб організації навчального процесу розумово відсталих дітей можливий уже в школі першого ступеня. Серед різноманітних умов його фактичної реалізації автор виділила необхідність володіння учнями певними уміннями щодо організації власної самостійної навчальної діяльності у тих випадках, коли учитель працює з однією із груп учнів.
Вивчивши літературні джерела з даної проблеми, Н.П. Кравець прийшла до висновку, що проблема формування самостійної навчальної діяльності в учнів допоміжної школи, будучи значимою й актуальною, в методичному плані була розроблена недостатньо, внаслідок чого в практиці навчання відсутня цілеспрямована робота з розвитку умінь, необхідних для участі в реальному процесі самостійної діяльності, що загалом знижує якість оволодіння школярами навчальним матеріалом.
Проведене констатувальне дослідження підтвердило припущення про несформованість самостійної учбової діяльності в молодших розумово відсталих школярів. Водночас у них було виявлено значні потенційні можливості щодо оволодіння діяльнісними уміннями, які можна реалізувати в умовах спеціально організованого навчання, враховуючи виявлені у дітей індивідуальні й типологічні особливості. Зокрема було виявлено, що практично усі діти на початковому етапі навчання брали активну участь в процесі навчальної діяльності. Це слугувало продуктивною передумовою практичного опанування розумово відсталими школярами структурою самостійної навчальної діяльності.
Однак в результаті неодноразових експериментів було доведено, що учні, виконуючи завдання, які вимагали самостійності, стикалися з суттєвими труднощами: вони повільно розпочинали виконання будь-якого завдання, не могли спланувати хід його виконання, часто порушували послідовність виконання завдань, не контролювали хід своєї роботи. Досить часто дітям було важко не лише розпочати, але й елементарно продовжити процес діяльності. Причому одні й ті ж недоліки були властиві як учням з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей, так і з нижчим, оскільки як ті, так і другі відчували значні труднощі при виконанні завдань, що вимагали певної самостійності. Тому розроблена Н.П. Кравець експериментальна система навчання розумово відсталих учнів самостійної учбової діяльності передбачала формування у них конкретних діяльнісних умінь, які входять у структуру будь-якої діяльності,
Формування у розумово відсталих школярів діяльнісних умінь базується на певній методично обґрунтованій послідовності та передбачає два етапи: підготовчий і основний. Протягом підготовчого етапу здійснюється робота з формування у школярів умінь готуватися до будь-якої діяльності, орієнтуватися в ході її виконання та самостійно виконувати навчальне завдання.
Підготовка до майбутньої діяльності передбачає оволодіння учнями такими уміннями, як підбір необхідних матеріалів і посібників та організація робочого місця. Орієнтування у майбутній діяльності полягає в оволодінні дітьми такими уміннями, як уява кінцевого результату своєї праці, усвідомлення мети і способів виконання завдання, аналіз зразка або виробу, уточнення способів та послідовності виконання завдання або виготовлення виробу. Формування у школярів такого важливого компоненту діяльності, як її виконання, передбачає формування у них умінь регулювати свої дії відповідно до плану та інструкції, поетапно оцінювати хід своєї діяльності, знаходити й виправляти допущені помилки та описки, оцінювати кінцевий результат своєї праці.
Протягом другого – основного етапу – задіюються сформовані уміння в процесі виконання самостійної діяльності в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання учнів з вищим та з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей.
Оволодіння розумово відсталими школярами діяльнісними уміннями здійснюється в процесі виконання різноманітних видів вправ наслідувального характеру, які поступово ускладнюються елементами самостійності аж до повної самостійності. Тому спочатку діти виконують дії за наслідуванням, потім виконують дії за наслідуванням і словесною інструкцією. Завдання пропонуються у розчленованому вигляді, тобто кожна дія розчленовується на більш дрібніші. Наступний крок – виконання дій за зразком та словесною інструкцією за роздільно-цілісного способу навчання школярів. Для закріплення сформованих умінь пропонуються вправи, виконання яких регулюється лише словесною інструкцією. Закріплення сформованих умінь відбувається завдяки використанню цілісного способу навчання учнів: інструкція пропонується у згорнутому вигляді (вказується послідовність виконання завдання, але кожна операція не коментується).
Після поетапного засвоєння учнями умінь кожного зі структурних компонентів діяльності, школярам пропонується серія вправ, спрямованих на автоматизацію умінь, що формувалися. З цією метою проводяться ігри типу “Учитель – учень”, в яких усі ролі виконують учні. Учитель лише спостерігає за їхніми діями та вносить корективи.
Запропонована Н.П.Кравець організація діяльності розумово відсталих учнів з різним рівнем розвитку пізнавальних можливостей сприяє розвитку їхньої самостійності, що забезпечує успішне навчання в умовах одного класу дітей з різним рівнем розвитку пізнавальних можливостей. Викладені в дисертаційному дослідженні ідеї не втрачають своєї актуальності й донині у зв’язку із запровадженням у масових школах інклюзивного навчання.
Основні наукові праці Н.П. Кравець:
1. Зошит № 1 для письма і розвитку мовлення (Зошит з друкованою основою для учнів І класу допоміжної школи. Навч. посібник (Гриф МОН) Київ, 1994. – 65 с. (у співавторстві з Вавіною Л.С.)
2. Зошит №2 для письма і розвитку мовлення (Зошит з друкованою основою для учнів і класу допоміжної школи). Навч. посібник (Гриф МОН) Київ, 1994. – 65 с. (у співавторстві з Вавіною Л.С.)
3. Зошит для письма. 2 клас (Зошит для письма, 2 клас допоміжної школи) Навч. посібник (Гриф МОН) К.: Освіта, 1996. – 64 с. (у співавторстві з Вавіною Л.С.)
4. Кривенчук Є.С. Читанка. Підручник для 2 класу допоміжної школи. Підручник (Гриф МОН) К.: Освіта, 1996. – 250 с. (у співавторстві з Кривенчук Є.С.)
5. Організація навчальної діяльності учнів молодших класів допоміжної школи в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання. Метод. реком. (Гриф МОН) К.: ВІПОЛ, 1997. – 42 с.
6. Розвиток мовлення в учнів молодших класів допоміжної школи на уроках читання та української мови. Навч.-метод. посібник (Гриф МОН) К.: «А.С.К.», 1999. – 126 с.
7. Читання і українська (російська) мова /1 – 4 класи/. Посібник Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів спеціальної загальноосвітньої (допоміжної) школи для дітей з порушеннями розумового розвитку / Відповід. за випуск Бондар В.І., Засенко В.В. – Київ – Луганськ, 2002. – 94 с. – С. 9 – 28.
8. Гурина Г.І. Солнышко. Книга для чтения. Учебник для 2 класса вспомогательной школы с русским языком обучения. Підручник (Гриф МОН) К.: Освіта, 2002. – 224 с.
9. Литературное чтение. Учебник для 7 класса вспомогательной школы с русским языком обучения. Учебник (Гриф МОН) К.: «Богдана», 2003. – 319 с.
10. Освітня галузь «Мови і читання». Посібник Державний стандарт спеціальної Освіти. Проект. – К., 2004. – 361 с. С. 221 – 263.
11. Літературна читанка. Підручник для 10 класу допоміжної школи. Підручник (Гриф МОН) К.: «Богдана», 2004. – 176 с.
12. Українська мова. Програми (Гриф МОН) Програми загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів. Підготовчий, 1 класи. – К.: «Богдана», 2005. – 141 с.
13. Українська мова. Читання. Програми (Гриф МОН) Програми для підготовчого - 1 класу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та розумовою відсталістю. – К.: Педагогічна преса, 2005. – 344 с. – С. 4 – 155.
14. Російська мова. Підготовчий, 1 класи. Програми (Гриф МОН) Програми для розумово відсталих учнів загальноосвітніх навчальних закладів для шкіл навчанням мовами національних меншин. - К.: «Богдана», 2005. – 143 с.
15. Українська мова. Читання. Програми (Гриф МОН) Програми для 2 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Ч.І. - К.: «Неопалима купина», 2006. – 343 с. – С.5-158.
16. Русский язык. Чтение. Програми (Гриф МОН) Програми для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Ч. ІІ. – К.: «Неопалима купина», 2006. – 335 с. – С. 274-333.
17. Корекційна андрагогіка. Навчальний посібник Методичні матеріали і завдання для самостійної роботи студентів: Навчальний посібник /Ред. кол.: І.П. Колесник /відп. ред./ та ін. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 183. с. – С. 35 – 44.
18. Корекційна психопедагогіка. Навчальний посібник Методичні матеріали і завдання для самостійної роботи студентів: Навчальний посібник /Ред. кол.: І.П. Колесник /відп. ред./ та ін. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 183 с. – С. 45 – 97.
19. Технології взаємодії дітей з порушеннями інтелекту. Посібник Питання догляду за особами з розумовою відсталістю: Навчальний посібник / Укл. Руденко Л.М.- К.: «ДІА», 2007. – 128 с. – С. 77 – 97.
20. Критерії оцінювання навчальних досягнень розумово відсталих учнів з читання та української /російської/ мови. Метод. Матеріали (вкладка) //Дефектолог, 2008. – №1/13/. – 24 с.
21. Основи наукових досліджень: навч.посібник.-К.: вид-во НПУ імені М.П,Драгоманова, 2009.- 72 с.
22. Робота з дітьми-сиротами: навч.посібник.- К.: вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, (у співавторстві з І.П.Колесником)
23. Типова навчальна програма «Спецметодика роботи з дітьми-сиротами» - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, (у співавторстві з І.П.Колесником)
