2015-09-06
513
Контроль за безпекою робіт на шахтах здійснює Держнаглядохоронпраці України, Державний енергетичний нагляд України, Госсанепіднадзор України, технічна інспекція від профспілки.
Весь обслуговуючий персонал електротехнічного устаткування, включаючи ІТР, повинен проходити перевірку знань ПБ відповідно до посади і виконуваної роботи.
Робота в електротехнічних установках, як правило, повинна проводитися по наряду,тобто письмовому розпорядженні на роботу, що визначає місце, час, початок роботи, умови і її виконання. При виробництві ремонтних робіт:
- Оформлення робіт нарядом, розпорядженням;
- Допуск до роботи;
- Нагляд під час роботи.
Оформлення перерв в роботі, перекладу на інше робоче місце, закінчення робіт перед початком робіт із зняттям напруги слідує:
а)провести необхідні відключення і прийняти заходи, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи в висновок помилкового або мимовільного включення комутаційних апаратів;
б) вивісити застережливі плакати на приводах комутаційних апаратів, за допомогою яких може бути подана напруга до місця роботи, встановити при необхідності огорожі;
в)перевірити покажчики напруги на струмоведучих частинах;
г)заземлити струмоведучі частини.
У підземних виробках слід застосувати електроапарати тільки в копальневого виконанні. Не допустима експлуатація електроустаткування при несправних засобах вибухозахисту, блокуваннях, заземлення, апаратів захисту, порушенні схем управління і захисту, пошкоджених кабелях. Забороняється змінювати заводську конструкцію і схему електроустаткування, схеми апаратури управління, захисту і контролю. Кожний пускорегулюючий апарат повинен мати чіткий напис з вказівкою включеного електроустаткування і уставки спрацьовування реле максимального струмового захисту або номінальної вставки запобіжника.
Вся апаратура повинна бути опломбована з можливістю встановлення особи, що встановлює пломбу. У шахтах, небезпечних по газу і пилу, розкривати оболонки вибухобезпечного електроустаткування з струмопроводячими частинами, що знаходяться під напругою, допускається тільки при концентрації метану нижче 0,5%. Всі електроапарати дозволяється відкривати і ремонтувати тільки особам, що мають відповідну кваліфікацію і право на виробництво робіт. Згідно ПБ заземленню підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що нормально не знаходяться під напругою, але які можуть опинитися під напругою, а також трубопроводи, сигнальні троси і так далі. Головні заземлювачі загальношахтної заземлюючої мережі розташовуються в зумпфі і водозбірнику.
Між собою вони з’єднуються сталевими смугами або тросами перетином не менше 100 мм2.
До них підключається заземлююча шина збірка ЦПП, до якої через оболонки броньованих і заземлюючих жили гнучких кабелів підключаються корпуси всіх апаратів і механізмів.
У кожної кабельної муфти на РП і у одиночного споживача встановлюють місцеві заземлювачі. У місці установки реле витоку влаштовується додатковий заземлювач, розташований від місцевого не ближче 5 м.
На початку кожної змини проводиться огляд всіх заземлюючих пристроїв. Не рідше за один раз на три місяці огляд всієї заземлюючої мережі шахти і вимірюється загальний опір мережі, який не повинен перевищувати 2 Ом.
Окрім захисного заземлення для захисту людини від поразки електричним струмом необхідна установка апаратура захисту від витоків струму з автоматичного відключенням пошкодженої мережі. На кожній дільниці передбачається використовування реле витоку, встановлене на КТПВ.
На нашій дільниці не заземлюються тільки металевий ланцюг, рейки і арматура кріплення кабелів. Головні заземлювачі загальношахтної мережі розташовуються в зумпфі і водозбірнику. Між собою вони з’єднуються сталевими смугами або тросами перетином не менше 100 мм2, до них підключається заземлююча шина збірка ЦПП. Головні заземлювачі є сталевими листами завдовжки не менше 2,5 м перетином не менше 0,75 м2 і завтовшки не менше 5 мм.
Як місцевих заземлювачів застосовують сталеві листи довжиною не менєє 2,5 м, площею не менше 0,6 м2 і товщиною не менше 3 мм.
Для контролю подачі повітря в забій використовується апаратура АПТВ. Для контролю концентрації метану використовується апаратура АТ-3-1.
АС-9 №37 датчик Д3-37 на 0,5% встановлений в 10 м від вентиляторів у бік забою МКШ;
АС-9 №36 датчик Д1-36 на 1,0% встановлений в МКШ 10-20 м від сполучення з 9-м північним штреком;
АС-9 №11 датчик Д1 і 11 на 2,0% встановлений в 3-5 м від МКШ;
АС-9 №11 датчик Д3 і 11 на 1,0% встановлений в МКШ 10-20 м від сполучення з 9-м північним штреком;
АПТВ датчик ДСВ 600 на 13 м/с, ДСВ 800 на 7 м/с встановлено не більше 15 м від забою МКШ;
ТМРК на 2,0% встановлений для контролю Сн4 в зоні комбайна 1 ГПКС.
При перевищенні концентрації в місцях установки Д1, Д2, Д3, Д4, відключається осередок, приєднань, що відходять, на РПП-6, яка подає напругу в тупикове вироблення. Датчик Д5 відключає осередок на ЦПП.
Згідно вимогам ПБ повинне бути наступне розміщення первинних засобів пожежогасінні на даній ділянці.
Таблиця 5
| Місце розташування | Порошк. вогнегасник | Пінні вогнегасники | К-ть піску,м3 | Кільк. лопат,шт |
| Головки конвеєрів, обладнаних гідромуфтами | 0,3 | |||
| Розподільні пункти | 0,2 | |||
| Забої підготовчих виробок не більше 20м від місця роботи | - | - | ||
| По довжині конвеєра через кожні 100 м | - | - | ||
| Тупикові виробки через 50 м | - | - | - | |
| Пересувні трансформаторні підстанції | - | 0,2 | ||
| Прохідницький комбайн | - | - | - |
Діаметр труб не менше 150 мм на магістральних лініях і не менше 100мм на дільничних лініях. Тиск на виході з пожежних кранів повинен бути 0,6-1,5 МПа. Пожароорошувальний трубопровід обладнується пожежним кранам з сполученими головками, що мають умовний діаметр не менше 70мм. Крани розташовуються у виробках з стрічковими конвеєрами через 50 м біля перетинів і відгалужень підземних виробок, якщо в горизонтальних виробках не мають відгалужень через 200 м, в похилих виробленнях, що не мають перетинів через 100 м, біля вантажних пунктів лав з боку свіжого струменя і на вентиляційному штреку не далі 20 м від виходу з очисної виробки; в тупикових виробках проектною довжиною 500 і більше метрів через 50 м, при меншій довжині через 100 м, а також в гирлі і на кінці трубопроводу біля забою. В гирлі і біля забою пожежні крани оснащуються ящиком з двома рукавами завдовжки по 20 м і пожежним стовбуром.
