Внутрішньогосподарські локальні нормативні акти

Суб’єктивні права і юридичні обов’язки кожного з суб’єктів агарного підприємництва полягають у самостійному вирішенні правових питань виробничо-господарської, фінансової та іншої діяльності. У вирішенні цих питань поряд з організаційно-управлінськими заходами не правового характеру важливу роль відіграє їх правова регламентація, яка здійснюються на основі внутрішньогосподарських локальних нормативних актів.

Внутрішньогосподарські нормативно-правові акти за порядком набуття юридичної сили поділяються на дві групи.

До першої групи: які набувають юридичної сили з моменту реєстрації підприємства у відповідних державних органах. До них належать статут кооперативного підприємства, а в господарських товариствах – установчій договір та статут.

До другої – нормативно-правові акти, що набувають юридичної сили з моменту прийняття їх найвищими органами самоврядування товаровиробників.

Характерні риси локальних актів:

- діють і мають юридичну силу тільки в межах того підприємства, яке їх прийняло;

- по колу осіб їх дія розповсюджується, як правило, тільки на членів, учасників, акціонерів того товариства, що прийняло цей нормативний акт.

Локальні акти приймаються на основі аграрно-правових актів, виданих органами державного управління та представницькими органами сільськогосподарських підприємств.

Приймаються акти після відповідної підготовки і обговорення загальними зборами, після чого приймаються у відповідному порядку і набувають юридичної сили. Приймаються на основі чинного законодавства.

Тема: СУБ’ЄКТИ АГРАРНОГО ПРАВА

План.

1. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права.

2. Правовий статус аграрних підприємств кооперативного і корпоративного типів.

3. Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств.

4. Правове становище міжгосподарських підприємств і об’єднань.

5. Припинення діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.

1. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права.

Суб’єкти аграрного права – це виробники продуктів харчування, сировини і продовольства рослинного і тваринного походження всіх форм власності та легальних організаційно-правових форм господарювання.

Основними виробниками є сільськогосподарські підприємства, суб’єкти аграрного підприємництва.

Сільськогосподарське підприємство являє собою самостійний суб’єкт господарювання, який створений компетентним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування чи іншими суб’єктами для задоволення суспільних чи особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої діяльності в аграрному секторі економіки в порядку передбаченому законодавством.

Сільськогосподарське підприємство відрізняється від будь-якого іншого по таким показникам:

1) предмет діяльності – виробництво, переробка і реалізація продуктів харчування рослинного та тваринного походження;

2) використання природних ресурсів – це, насамперед, земля, водні об’єкти та ін.

Окрему групу суб’єктів агарного права становлять фізичні особи, які господарюють на землі для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції. Такі суб’єкти здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи та не мають на меті отримання прибутку (наприклад, ОСГ).

Класифікацію суб’єктів аграрного права можна проводити за різними критеріями: за формою власності, за предметом статутної діяльності, за організаційно-правовою формою, за суб’єктним складом.