Поняття мита та митних зборів

Мито – це непрямий податок, який стягується при переміщенні товарів через митний кордон України.

Даний податок є досить специфічним, що виражається у його функціях. Мова йде про захисну функцію, яка не притаманна іншим податкам та зборам. Захисна функція мита передбачає встановлення таких видів мита та його ставок, які дозволяють сформувати бар’єри на шляху проникнення у країну товарів, які підривають національне виробництво.

Види мит які використовуються в митній справі наведено на рис. 6.1.

В Україні види та ставки мита визначено у додатках до Закону України „Про Митний тариф України” від 05.04.2001р. №2371-ІІІ. Загалом, митний тариф – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Щодо товарів, які вивозяться за межі митної території України ставки мита встановлені в інших Законах України: „Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину”, „Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, а також у Законах України про державний бюджет на відповідний рік.

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита. Специфічні ставки мита встановлено в євро.

Слід зауважити, що в разі підвищення ціни товару та, відповідно, митної вартості, з якої нараховується мито, адвалерні ставки дають більші надходження до бюджету, ніж специфічні. Водночас, у разі зниження ціни товару, ефективнішими є специфічні ставки. Комбіновані ставки дозволяють дещо зменшити недоліки перших двох видів мита. Особливістю застосування адвалерних ставок мита є необхідність визначення митної вартості товару, яка залежить від багатьох ринкових факторів, таких як курси валют, процентні ставки, наявність товарів – субститутів тощо.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним.

Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції. Воно спрямоване на захист внутрішнього ринку в певні періоди року шляхом підвищення вартості імпортних товарів і встановлюється на строк не більше 4-х місяців.

Антидемпінгове мито застосовується до товарів, щодо яких встановлено факти їх імпорту за демпінговими цінами. Імпорт таких товарів підриває національне виробництво аналогічної продукції і таким чином завдає значної шкоди національній економіці. Також антидемпінгове мито може бути застосоване до експорту товарів за ціною, що є значно нижчою за ціни інших експортерів, якщо такі дії спричиняють шкоду економіці країни.

Компенсаційне мито застосовується у двох випадках:

- якщо здійснюється субсидований імпорт товарів, який завдає шкоди національному виробнику (країна-імпортер надає субсидії виробнику товару, завдяки чому цей товар є дешевшим за вітчизняні аналоги);

- якщо для виробництва, переробки, продажу тощо експортованих товарів Україною надавалися субсидії. Метою застосування компенсаційного мита у цьому випадку є нейтралізація таких субсидій чи дотацій та їх повернення державі.

За характером походження мито може бути автономним, конвенційним та преференційним.

Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх дого­ворів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин. Ставки цього виду мита змінюються без узгодження з країнами - торговельними партнерами та застосовуються в разі проведення підготовчої роботи до укладення дво- або багатосторонніх торговельних договорів.

Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво- або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в одностороннь­ому порядку.

Преференційні ставки мита це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн. Мета їх застосування - стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

За об’єктом обкладення мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. Ці назви свідчать про наявність певних ставок мита на товари, що ввозяться, вивозяться або переміщуються транзитом. Імпортні ставки підвищують вартість товарів невітчизняного виробництва на внутрішньому ринку країни, що призводить до зменшення його кількості на національному ринку та дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти ідентичні та однорідні товари для внутрішнього споживання. Експортне мито - це не тільки додаткові надходження до бюджету держави в разі експорту певних товарів, а також стимулювання додаткової обробки експортованої продукції на національних виробничих

Рис. 7.1. Класифікація мита

потужностях та утворення вартісних бар’єрів з метою скорочення експорту товару даного виду.

У залежності від типу ставок мито може бути постійнимабо мінливим.Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні в разі дотримання певних умов.