Омонімія

Слова, різні за значенням, як правило, і не тотожні за звуковим складом (село, малювати, спільний). Але в мові є частина слів, які звучать однаково, проте мають різні лексичні значення.

Омоніми - слова, однакові за звуковим складом, але різні за значенням, наприклад, бал - танцювальний вечір, бал - одиниця виміру.

Графічно це можна зобразити так:

Розрізняють омоніми лексичні, граматичні і фонетичні.

лексичні омоніми - це слова, тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса - заплетене довге волосся; коса - сільськогосподарське знаряддя; коса - вузька смуга суходолу в морі, в озері, на річці.

граматичні омоніми (омоформи) - це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах: коса - іменник; коса (лінія) - прикметник ж. р.

фонетичні омоніми (омофони)- це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти, мрія ти.

Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням и наголосом: заўмок і замоўк, плаўчу и плачу ў.

Омонімію слід відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в українській мові нічого спільного у значенні між собою не мають (склад - приміщення, склад - фонетична одиниця мови), а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, одне з яких є прямим. Слова-омоніми утворюють різні синонімічні ряди чи пари (мука ў - борошно, муўка - страждання), а багатозначні слова в своїй основі спільні за значенням (семантикою), у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті, а омоніми подаються в різних словникових статтях.

В офіційно-діловому стилі мови омоніми не вико­ристовуються, бо вони ускладнюють спілкування.