Синонімія

Точність і виразність нашого мовлення часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова.

Слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням, називаються синонімами. Наприклад, говорити, балакати, казати, розмовляти, гомоніти.

Графічно це можна зобразити так:

Розрізняють синоніми семантичні та стилістичні.

Семантичні синоніми відрізняються відтінками у значенні, наприклад, давній, старий, колишній.

стилістичні синоніми - це слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками, наприклад, сміятися - стилістично нейтральне слово; реготати, хіхікати - розмовні слова; скалити - зневажливе слово. Встановити значення синонімів можна лише у словосполученні, сполученні слів чи реченні.

Синонімічний ряд слів дає можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово. Це особливо важливо, коли у офіційно-діловому стилі мови виникає потреба якнайточніше виявити відтінки думки, у цьому стилю використовується усталене коло слів, нейтральних емоційно і безекспресивних, які і створюють типовий для цього стилю холодний, сухий колорит.

емоційно-експресивні синоніми, які відзначаються яскравими відтінками значень, в офіційно-діловому стилю вживаються обмежено.

Антонімія

Слова з протилежним значенням, які мають якусь лексичну спільність, називають антонімами. Наприклад, глибокий - мілкий (глибина); день - ніч (пори доби).Не можна, наприклад, вважати антонімами слова, які не мають прямого протиставлення: ніч та ранок, дитинство та юність.

Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень:

сухий - мокрий;

сухий - м'який;

сухий - емоційний.

В сучасній українській літературній мові антоніми бувають виражені такими частинами мови:

1) іменниками: добро - зло, день - ніч;

2) прикметниками: холодний - теплий;

3) займенниками: всі - жодний, всі - ніхто;

4) дієсловами: сміятися - плакати;

5) прислівниками: швидко - повільно;

6) прийменниками: над - під; в - з.

Антонімічні протиставлення підсилюють виразність думки, надають їй більшої категоричності, викликають в уявленні живі образи названих предметів, явищ, подій.

В офіційно-діловому стилі мови антоніми вживаються обмежено.