Безсполучникове складне речення

Поряд із складними реченнями, в граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мові широко представлені також складні речення, частини яких поєднуються між собою без використання сполучників і сполучних слів, а за допомогою інтонації та інших засобів.

Безсполучникові речення - це складні речення, частини яких об'єднуються в одне синтаксичне і семантичне ціле за допомогою інтонації, без сполучників. Наприклад: Вірю: з каменю б'є джерело (Мал.).

Основними засобами зв'язку між частинами безсполучникового речення є:

 інтонація, яка об'єднує частини речення в одне інтонаційно завершене ціле;

 співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків;

 семантичний зв'язок;

 порядок розташування частин;

 паралелізм синтаксичної структури поєднуваних частин;

 спільні для частин речення члени.

Залежно від характеру інтонації, за допомогою якої поєднуються в одне синтаксичне і семантичне ціле частини, безсполучникові складні речення поділяються на такі типи:

 перелічувальні;

 протиставні;

 зумовлені;

 пояснювальні.

За характером смислових зв'язків між частинами розрізняють безсполучникові речення з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (Осінній вечір морозом дихав, у небі місяць немов п'ятак... (Симон.);а також з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу (Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Шевч).

Між частинами безсполучникових речень ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, тире, двокрапка.

1. Кома ставиться у тому випадку, коли частини безсполучникових речень виражають одночасність або послідовність подій чи явищ. Наприклад: Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні (Сос.).

2. Крапка з комою ставиться тоді, коли частини безсполучникового речення не тісно пов'язані за змістом і коли в середині речення уже є розділові знаки. Наприклад: Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промінні сонця грає роєм мушва, - якесь шамотіння, якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха

3. Тире ставиться:

 при порівнянні, зіставленні чи протиставленні першої і другої частин безсполучникового складного речення. Наприклад: Зайця ноги носять - вовка зуби годують (Н. тв.).

 якщо друга частина виражає наслідок. Наприклад: Пильно подивилась - сльози покотились (Шевч.).

 якщо в першій частині виражається час або умова. Наприклад: Була б охота - знайдеться робота (Н. тв.).

 якщо передається швидка зміна дій, явищ. Наприклад: Погасив світло знов - ось тобі й ніч (Гуц).

5. Двокрапка ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо друга частина розкриває чи доповнює зміст першої або вказує на причину того, про що говориться в першій частині. Наприклад: Оксані радість: мати одрізала з полотна хустину (Гол).