Складнопідрядне речення

Складнопідрядними називаються складні речення, частини яких залежні одна від одної і граматично поєднуються підрядними сполучниками. Наприклад: Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою (Сос.).

Частини складнопідрядних речень нерівноправні: одна з них підлягає, підпорядковується іншій частині, перебуває в певній залежності від неї. Залежна частина складнопідрядного речення називається підрядною, а та частина, від якої залежить підрядна частина, називається головною.

Основними засобами зв'язку між частинами складнопідрядного речення є:

 інтонація, яка об'єднує частини речення в одне інтонаційно завершене ціле;

 сполучники підрядності, які належать до підрядної частини і поєднують її з головною частиною;

 сполучні слова, які пов'язують підрядну частину з головною, а також є членами речення підрядної частини;

 співвідносні, або вказівні слова, які належать до складу головної частини, однак не виражають самого значення;

 розміщення частин складнопідрядного речення;

 співвідношення видо-часових і способових форм дієслів.

Підрядна частина речення може стояти перед, після і всередині головної частини. Наприклад: Куди голка, туди й нитка (Н. тв.); Я люблю тишу, коли море зітхає у тьмі (Сос.); А там, де мене чекають, рипає хвіртка тоскно (Драч.).

За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на такі види:

 складнопідрядні речення з підрядними означальними;

 складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними;

 складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

Підрядні означальні речення виконують функцію розгорнутого означення до якогось члена головного речення, вираженого іменником, відповідають на питання який? (у різних відмінках і родах) і приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, що, де, куди, звідки, коли та сполучників що, щоб, наче, неначе, ніби, як. Наприклад: Та не злічить віків, що встигли вже пройти (Филип.).

Близькими до означальних є підрядні речення займенниково-означальні, які пояснюють член головного речення, виражений займенниками той, такий, все, кожний, вжитими у значенні іменника. Наприклад: Все, що гарне у природі, розцвітає в ці деньки (Рил.).

Підрядні з'ясувальні речення відповідають на питання всіх відмінків і відносяться до дієслів у головному речені, які означають мовлення, мислення, почуття, приєднуються до головного речення за допомогою сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче та сполучних слів хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як. Наприклад: Щасливий, хто сни має милі (Л.Укр.).

Підрядні обставинні речення відповідають на питання обставин і поділяються на підрядні речення способу дії, ступеня, порівняльні, місця, часу, причини, мети, умовні і допустові, наслідкові.

Підрядні речення способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, вони відповідають на питання як? яким способом? у якій мірі? наскільки? і приєднуються сполучниками як, що, щоб, ніби, мов. Наприклад: А сонечко встане, як перше вставало (Шевч.).

Підрядні речення порівняльні відносяться до всього головного речення і пояснюють його зміст, вони відповідають на питання як? як саме? подібно до чого? і приєднуються до головного сполучниками як, мов, наче, немовби. Наприклад: Плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу (Сос.).

Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йде мова в головному реченні, і залежать від усього головного речення, вони відповідають на питання де? куди? звідки?, приєднуються до головної частини речення сполучними словами де, куди, звідки. Наприклад: Тепер я скрізь, де світло і любов (Филип.).

Підрядні речення часу вказують на час дії, про яку йде мова в головному реченні, пояснюють головне речення в цілому, вони відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? до якого часу?, приєднуються сполучниками і сполучними словами коли, поки, доки, ледве, скоро, як, як тільки. Наприклад: Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди (Шевч.).

Підрядні речення причини вказують на причину, якою зумовлена дія головного речення, й залежать від усієї головної частини, вони відповідають на питання чому? через що? з якої причини? і приєднуються до головної частини сполучниками бо, тому що, від того що, через те що, завдяки тому що, у зв'язку з тим що, оскільки. Наприклад: Я вірю в ті чари, бо серцем я їх почуваю (Л.Укр.).

Підрядні речення мети вказують на мету того, про що йде мова в головному реченні. Вони залежать від усієї головної частини, відповідають на питання для чого? з якою метою? нащо? і приєднуються за допомогою сполучників щоб, для того, щоб, з тим щоб, аби. Наприклад: Я сказав для того, щоб тільки не йти з ним (Л.У.).

Підрядні речення умовні вказують на умову, за якої відбувається чи може відбуватися те, про що йде мова в головній частині, відповідають на питання за якої умови?, приєднуються за допомогою сполучників якщо, коли, коли б, як. Наприклад: Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Олександрію візьме (Л.У.).

Підрядні речення допустові вказують на те, що могло б перешкодити дії у головній частині. Вони відповідають на питання незважаючи на що?, приєднуються до головної частини сполучниками хоч (хоча), дарма що, як не, куди не, незважаючи на те що. Наприклад: Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Шевч.).

Підрядні речення наслідкові вказують на наслідок того, про що йде мова в головній частині. Вони пояснюють головну частину в цілому, не відповідають на якесь питання і приєднуються сполучником так що. Наприклад: На дні тієї щілини був мочар, росла осока та очерет, так що ніяк не можна було туди прокласти шлях (Н.-Лев.).

Будь-яка підрядна частина складнопідрядного речення від головної відокремлюється комою або комами, якщо знаходиться в середині головної частини.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними - це такі речення, до складу яких входять два або більше підрядних речень. Наприклад: Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на папір або полотно (І.Цюпа).

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на три види:

 складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

 складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю;

 складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

Однорідною підрядністю називається така підрядність, при якій однакові за значенням підрядні частини відносяться до одного й того ж члена головної частини чи до всієї головної частини. Наприклад: Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Шевч.).

Неоднорідною називається така підрядність, при якій кілька однакових за значенням підрядних частин відносяться до різних членів головної частини. Наприклад: Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на їх гладеньке місце і вільно ріс там, де ходили людські ноги (Мирн.).

Неоднорідною називається також така підрядність, при якій кілька різних за значенням підрядних частин по-різному відносяться до головної частини: одна з частин пояснює один з членів головної частини, а друга - головну частину в цілому. Наприклад: Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (Н.-Лев.).

Послідовною підрядністю називається така підрядність, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга - від першої підрядної частини, третя - від другої і т.д. Наприклад: Діти не знали, скільки минуло часу відтоді, як вони полізли в підземний хід (Донч.).