2015-09-06
200
Механічні випробування зварних з’єднань проводять з метою провірки відповідності їх механічних властивостей вимогам проекту або технічних умов на даний вид продукції. Ці випробування відносяться до руйнуючих методів контролю якості зварних з'єднань і тому виконується вибірка. Подібні випробування використовують також для контролю якості зварювальних матеріалів і придатності вибраної технології зварювання.Порядок механічних випробувань зварних швів і з’єднань, розміри і форма зразків регламентується ГОСТом 6996—84 «Методи визначення механічних властивостей шва і зварного з’єднання».
Для механічних випробувань зварного з’єднання зразки вирізаються безпосередньо з контрольованої конструкції або з спеціально зварених контрольних з’єднань. Такі з'єднання зварюються тими ж зварювальниками, з приміненням тих самих зварювальних матеріалів і основного металу, методів і режимів зварювання, що і при зварюванні контрольованого об’єкту.
Для дослідження зразки вирізають з ділянки на відстані не менше 30 мм від початку і кінця зварного шва.
|
|
|
При зварюванні трубопроводів вибір зразків для випробування повинні відповідати схемі (рис. 1).
Вирізані зразки механічно обробляють для одержання певної форми і розмірів і забезпечення відсутності зони термічного впливу в робочих ділянках зразків, вирізаних газовим або плазмовим різанням.
Випробування зварного з’єднання на розтяг проводиться для визначення міцності зварного шва і зварного з’єднання в цілому.
Форма і розміри зразків на розтяг наведені на рис. 2 і в таблиці 2.1. Випробування на розтяг проводиться на розривній машині.
Таблиця 2.1.
| Товщина основного металу. α, мм | Ширина робочої частини зразка. в, мм | Ширина захватної частини. в1, мм | Довжина робочої частини. l, мм | Загальна довжина зразка. L, мм |
| до 6 | 15 ± 0,3 | |||
| від 6 до 10 | 20 ± 0,3 | - довжина захватної частини зразка | ||
| від 10 до 21 | 25 ± 0,3 |
Випробуванням на статичний згин визначається пластичність зварного з’єднання при згині. Показником пластичності служить кут згину при утворенні першої тріщини в будь-якому місці зразка. Середнє арифметичне значення кута згину повинно бути не менше 120, а оптимальне – не нижче 100.
При випробуванні на згин, навантаження повинно прикладатись рівномірно з швидкістю не більше 15 мм/хв.
Зварні з’єднання труб, крім випробування на розтяг і згин, повинні випробуватись на злом (рис. 5). При цьому сумарна глибина шлакових включень, газових пор і не проварів не повинна перевищувати 10% товщини стінки труби, але не більше 1 мм. Наявність тріщини в швах є обов’язковою браковочною ознакою.
|
|
|
В протоколі випробувань вказується місце руйнування зразка або появи тріщини /метал шва, зона термічного впливу, основний метал/, а також виявлені дефекти.
Випробування на ударний згин проводиться для визначення ударної в’язкості при заданій температурі на зразках з надрізом січення не більше 10х10 см довжиною 55 мм.
В залежності від мети досліджень надріз в зразку розміщують по осі шва, по лінії сплавлення або по зоні термічного впливу.
Випробування на ударну в’язкість проводиться на маятниковому копрі. Кількість зразків повинна бути не менше трьох.
