Діагностичні заходи

3.2.1. Лабораторні дослідження

Лабораторні дослідження проводились на базі …………………………..

…..Було обрано..

. (додаток Б).

Для більш коректних даних, стосовно наявності і видової приналежності мікрофлори в нижчих відділах дихальної системи хворих на бронхопневмонії лошат, було проведено відбір транстрахеальних змивів з метою бактеріологічних досліджень та встановлення чутливості до антибіотиків. При бактеріологічному посіві виявлено. (додаток В).

Результати проведених бактеріологічних досліджень свідчать про ………………..

При гельмінтоовоскопічних дослідженнях …………………………

..

Відбір проб для діагностики ……………………………...

Із серологічних методів було обрано реакцію нейтралізації (мікрометод), яка є рекомендованю МЕБ для діагностики …………. Відбір сироваток крові проводився наступним чином - ………………….. Пробірки ставили у тепле місце з температурою приблизно 30 °С на 48 годин. Згусток крові, який утворився, обережно відділяли скляною паличкою для покращення відділення сироватки. Потім одержану сироватку обережно відбирали через голку у два шприці об’ємом по 2 мл. Для попередження всмоктування згустку крові у голку, при відборі сироватки з пробірки, голку тримали ближче до стінки пробірки і повільно відтягали поршень шприця. ………………………

………………... Постановку ПЛР. проводили в Лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України, а …………………. Для цього відбирали стабілізовану кров та мазки з слизової оболонки носової порожнини. Кров відбирали одноразовими шприцями (5 мл) з яремної вени тварини і вводили в спеціальні вакумні пробірки (вакутейнери) міскістю 2 мл де вже знаходився готовий розчин трилону В (EDTA). Для відбору мазків з слизової оболонки носоглотки використовували стерислині універсальні урогенітальні зонди, які використовуються в гуманній медицині. Робочу поверхню пластикового зонду, після того як зробили мазок, обережно зрізали і вміщували в пластикову пробірку (епіндорф) місткістю 2 мл заповнений стерильною дистильованою водою, щільно закривали кришечкою. Вакутейнери та епіндорфи зберігали і транспортували до лабораторії при температурі +4°С на протязі однієї доби. Результати лабораторних досліджень наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Результати лабораторних досліджень ………………..

№ п/п	.	Дата народження				Титри віруснейтралізуючих антитіл до вірусу РПК
мазок+кров	мазок+кров	мазок	кров
ПЛР	РН
3.03.2011	1.07.2011
	.		-	+	+	-	1:32
			-	-	-	-	не досл.
			-	+	+	-	не досл.
			-	-	-	-	не досл.
			-	-	+	-	не досл.
			-	-	+	+	не досл.
			+	-	-	-	не досл.
			-	-	-	-	не досл.
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:8
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:4
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1: 128
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:64
Продовження таблиці 3.2
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:16
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:16
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:32
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:8
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	<1: 4
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:16
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:16
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:256*
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	1:128*
			не досл.	не досл.	не досл.	не досл.	<1:4
		11.02.11	+	-	-	не досл.

Зауваження: * - вакциновані

Дані таблиці свідчать, що

Результати серологічних та молекулярно-генетичних досліджень поголів’я…………………………………….:

З метою виявлення основних змін в організмі хворих на (таблиця 3.3). З біохімічних показників виявляли загальний білок та білкові фракції сироватки крові (таблиця 3.4).

Таблиця 3.3.

Зміни гематологічних показників, р<0,001

Показник
Лейкоцити, тис./мм3	11,90	11,40	11,70	10,40	12,00	11.5 ±0,31	7,00 – 12,00
Еритроцити, млн./мм3	4,75	5,92	5,47	6,23	4,67	5,41 ±0,36	6,00 – 9,00
Гемоглобін, г/л	78,00	88,00	82,00	89,00	78,00	±2,76	100,00 – 160,00
Продовження таблиці 3.3
Гематокрит, %	16,60	21,90	19,10	23,70	16,30	19,52 ±0,32	30,00 – 40,00
Тромбоцити, тис./мм3	176,0	328,0	243,0	278,0	197,0	244,40 ±5,87	100,00 – 600,00
Нейтрофіли, %:
м
ю							0 – 1
п						5,4 ±0,11	3 – 6
с						38,0 ±0,40	45 – 62
Лімфоцити, %						44,4 ±0,59	25 – 44
Моноцити, %						7,6 ±0,31	2 – 4
Еозинофіли, %						2,0 ±0,1	1 – 4
Базофіли, %						0,2 ±0,10*	0 – 1
ШОЕ, мм/год.						68,2 ±1,08	40 – 70
Кольоровий показник	0,49	0,44	0,50	0,76	0,45	0,53 ±0,01	0.8 – 1.2

Зауваження: * - p<0,2.

За даними таблиці 3.3 у всіх дослідних……………………. трьох із п’яти дослідних тварин спостерігався незначний лімфоцитоз і збільшення швидкості осідання еритроцитів, що також підтверджує хронічний перебіг інфекційного процесу та анемічний стан в організмі ………………….

Таблиця 3.4.

Зміни біохімічних показників крові …………………, р<0,001

Показник	..					M±m	Референтне значення
Загальний білок, г/л	58,00	47,80	57,40	62,00	45,40	54,12 ±0,75	65.00 – 78.00
Глобуліни, %:
α	20,60	17,90	18,60	12,50	19,30	17,78 ±0,26	14,00 – 18,00
β	13,80	10,90	12,90	18,70	10,20	13,30 ±0,30	20,00 – 26,00
γ	23,00	25,40	25,80	23,90	28,70	25,36 ±0,19	18,00 – 24,00
Альбуміни, %	42,60	45,90	42,70	44,80	41,80	43,78 ±0,20	35,00 – 45,00

За даними біохімічних досліджень крові, представлених у таблиці 3.4, у всіх дослідних…………………………………….

3.2.2. Дослідження особливостей патолого-анатомічних змін у загиблих

В більшості випадків при патолого-анатомічному дослідженні внутрішніх органів і тканин……………………… (Рис. 3.7).

(рис. 3.8), (рис. 3.9).

На мікрорівні у (рис. 3.10).

(рис.3.11).

Збільшені (гіперплазовані фолікули) (Рис.3.12).

Нирки дещо збільшені в об’ємі, червонувато-сірого кольору. (Рис.3.13).

Печінка в усіх досліджених випадках мала (рис. 3.14).