Історія формування політичної карти регіону

Як уже було вказано, Південно-Західна Азія є колискою цивілізації. На території регіону близько 10 тис. років тому виникли найдавніші рабовласницькі державні утворення: Давньовавилонське царство у Месопотамії, Арабський Халіфат, Елам у Західному Ірані, Хетська держава у Малій Азії, фінікійські міста держави у Леванті, Маїн та Саба у південно-західній частині Аравії, Урарту на Вірменському нагір’ї, де розвивалися художні ремесла, монументальне зодчество, писемність, література, наука. Створений фінікійцями алфавіт започаткував писемність багатьох народів, у тому числі європейських.

У часи середньовіччя частина країн Південної-Західної Азії (країни Закавказзя, Іран, Афганістан, Туреччина) входили до складу Монгольської імперії (1206 – 1368) – середньовічної держави, територія якої включала в себе найбільшу у світовій історії суміжну територію від Дунаю до Японського моря і від Новгорода до Південно-Східної Азії (площа близько 33 млн. км²).

З XV по XX століття сучасний Ізраїль, Сирія, Ліван, Йорданія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Кувейт, частина Грузії та Ірану входили до складу Османської імперії (1299 – 1923) – держави османських султанатів.

Починаючи з кінця ХІХ століття регіон зазнає експансії трьох великих держав: Франції, Великобританії та Росії. Британська імперія зосередилася на завоюванні Аравійського півострова та Афганістану. Цей район був важливим для Англії тим, що давав можливість контролювати виходи до Червоного моря та Перської затоки. На кінець ХІХ - початок ХХ століття під британським контролем опинилися Бахрейн, Катар, сім князівств Договірного Оману (ОАЕ), Кувейт, Південний Ємен. У 1880 році ціною великих військових зусиль вдалось встановити протекторат над Афганістаном. Росія у кінці ХІХ ст.. розпочала колонізацію території Закавказзя, а Франція спромоглася захопити Сирію, до складу якої входив Ліван. Незалежність спромоглася зберегти лише Саудівська Аравія.

Сучасна політична карта регіону почала формуватися після закінчення Першої світової війни. Внаслідок розпаду Османської імперії та підписання Версальського мирного договору 28 липня 1919 року ситуація виглядала наступним чином:

· Великобританія отримала підмандатні території Ірак, Палестину, Трансйорданію, і поширила свої позиції на вищезгадані території Аравійського півострова. У 1919 році метрополії довелося визнати незалежність Афганістану, внаслідок численних збройних повстань, а також незалежність Ірану (однак англійці зберігали там свій вплив аж до середини ХХ століття). У 1932 Великобританія втрачає свій контроль в Іраку і змушена визнати його незалежність;

· Франція отримала територію Сирії, що включала також Ліван;

· Туреччина, внаслідок розпаду Османської імперії отримала незалежність у 1923 році;

· Російська імперія захопила усю територію Закавказзя і у 1922 році проголосила тут утворення Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. У 1936 році тут були утворені Азербайджанська, Вірменська та Грузинська Радянські Соціалістичні Республіки, які війшли до складу СРСР як самостійні соціалістичні республіки.

Друга світова війна та пост воєнний період поставили остаточну крапку в історії формування політичної карти Південно-Західної Азії. Французькі колонії на Близькому Сході отримали незалежність трохи раніше, оскільки у 1940 році Франція була майже окупована німецькими військами. Цим скористалися Сирія, що отримала повну незалежність у 1941 році, та Ліван, що став незалежним від метрополії у 1943 році.

По закінченню війни першим незалежність від Великобританії отримує Йорданія (1946). В 1947 році Генеральна Асамблея ООН припиняє британський мандат на Палестину (де у 1948 році утворюється незалежна країна Ізраїль) та Йорданію. У 1960-70 рр. визвольна війна охопила ряд англійських протекторатів та колоній на Аравійському півострові. Арабські держави гаряче відстоювали ідею створення самостійних держав. Першим про незалежність оголосив Кувейт (1961). Важка ситуація в Договірному Омані змусила уряд Великобританії повністю вивести звідти свої війська у 1968 році, а у 1971 тут оголосили про утворення ОАЕ. Сучасні Ємен, Оман, Катар та Бахрейн перестали існувати як колонії Британської імперії у 1971 році.

Виняток у всьому регіоні становлять країни Закавказзя. Їм довелося бути під владою СРСР аж до 1990-х рр.. У 1991 році Грузія, Азербайджан та Вірменія стали незалежними державами.