Структура ділового спілкування

Ділове мовлення - процес обміну діяльністю, інформацією, досвідом, що передбачає досягнення певного результату. Ділове спілкування можна умовно поділити на пряме (безпосередній контакт) і непряме (існування просторово-часової дистанції між партнерами).

Ділове спілкування реалізується в різних формах: переговори, бесіда, наради, публічні виступи, телефонні розмови, листування тощо.

Усі конкретні форми ділового спілкування вимагають від особистості високої психологічної культури й постійного врахування й вивчення емоційної сторони ділових відносин.

Ділове спілкування виконує різні функції:

1. Комунікативні - взаємозв’язок на рівні індивідів, груп, колективів за допомогою мовлення, письма, преси, телефону та інших інформаційних каналів.

2. Інформаційні - передавання повідомчої, регуляторної та емоційної інформації від співробітника до співробітника й накопичення її у пам’яті.

3. Емоційні - інформація і конкретні дії здатні пробудити в партнера певну реакцію (симпатія - антипатія).

4. Когнітивні - взаємо пізнання партнерами один одного для оптимального контакту (розкриття ділових, психологічних, інтелектуальних якостей).

5. Креатині - спрямовані на перетворення, виховання особистості у процесі спілкування. Цьому сприяють спеціальні механізми психічної діяльності (навівання, переконання, наслідування тощо).

6. Конативні - спрямовані на узгодження й координацію взаємодій партнерів по спілкуванню і спільної діяльності (обмін думками, коректування позицій, формування цілей, планів та ін.) Комунікація - процес двостороннього обміну ідеями та

інформацією. Успіх та ефективність комунікації залежить від зворотнього зв’язку. Перша умова - щоразу, вступаючи у спілкування. Необхідно передбачати конкретний спосіб зворотнього зв’язку: найкращий спосіб - особиста бесіда, збори. Друга умова зворотнього зв’язку - увага до людей.