Теоретичні відомості

Масив являє собою набір однотипних об’єктів, які мають спільне ім’я і відрізняються місцезнаходженням в цьому наборі (або індексом, присвоєним кожному елементу масиву). Елементи масиву займають одну неперервну область пам’яті комп’ютера і розміщені послідовно один за одним.

Приклад 1. Опис одновимірних масивів

int masl[492];// зовнішній масив з 492 елементів

void main(void)

{

double mas2[250];// масив з 250 чисел типу double

static char mas3[20];//статичний рядок з 20 символів

extern masl[];//зовнішній масив, розмір вказаний вище

int mas4[2][4]; // двовимірний масив з чисел типу int

}

В цьому прикладі квадратні дужки [ ] означають, що всі ідентифікатори, після яких вони стоять, є іменами масивів. Число в дужках визначає кількість елементів масиву. Доступ до окремого елементу масиву організується з використанням номера цього елементу, або індекса. Нумерація елементів масиву починається з нуля і закінчується n-1, де n — кількість елементів масиву.

Ініціалізація масиву означає присвоєння початкових значень його елементам при оголошенні. Масиви можна ініціалізувати списком значень або виразів, відокремлених комою, розташованих у фігурних дужках.

Приклад 2. Ініціалізація масиву, елементи якого містять кількість днів в кожному місяці року:

int days[12]={31,28,31,30,31,30,31,31,30,31,30,31};

Якщо список значень, які ініціалізуються, коротший за довжину масиву, то ініціалізації підлягають перші елементи масиву, а решта ініціалізуються нулем.

Масив також можна ініціалізувати списком без зазначення в дужках довжини масиву. При цьому масиву присвоюється довжина за кількістю ініціалізаторів.

Приклад 3. Визначення довжини масиву при ініціалізації.

char code[] = {'a', 'b', 'c'};

В даному прикладі масив code буде мати довжину 3.

Автоматичні масиви після об'яви нічим не ініціалізуються і містять невідому інформацію.

Приклад

Знайти максимальний елемент та суму всіх від’ємних елементів матриці 3х4.

#include<iostream.h>

#include<conio.h>

int main()

{

int a[3][4];

int i, j, max, s=0;

for(i=0;i<3;i++)

for(j=0;j<4;j++)

cin>>a[i][j];

max=a[0][0];

for(i=0;i<3;i++)

for(j=0;j<4;j++)

{

if(a[i][j]>max)

max=a[i][j];

if(a[i][j]<0)

s=s+a[i][j];

}

cout<<endl;

for(i=0;i<3;i++)

{

for(j=0;j<4;j++)

cout<<a[i][j]<<' ';

cout<<endl;

}

cout<<endl;

cout<<"Max="<<max<<’\t’<<"The summ= "<<s;

getch();

return 0;

}

Постановка завдання

1. Проаналізувати умову задачі.

2. Розробити алгоритм та створити програму розв’язання задачі згідно з номером варіанту.

3. Результати роботи оформити протоколом.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: