Тема 3. Теорія демократичного миру

План

1. Ідея миру між народами у ліберальній політичній думці Нового часу.

2. Ідея колективної безпеки та демократичного миру в сучасних ліберальних теоріях.

3. Критика теорії демократичного миру.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно простежити ідейні витоки демократичного миру у лібералізмі Нового часу. На прикладі поглядів Гуго Гроція слід розглянути аргументацію мислителя щодо можливості заміни силового регулювання відносин між державами на морально-правове регулювання, налагодження мирного співіснування держав на основі моральних та правових норм. Окрім цього, при висвітленні європейської миротворчої традиції Нового часу, потрібно проаналізувати ключові положення наступних концепцій: проекти єдиної Європи, запропоновані Максимільяном де Сюллі, Емері Крюсе та Вільямом Пенном; концепція «вічного миру» Шарля Ірине де Сен-П’єра та «європейського дому» Джеремі Бентама; «Міркування про вічний мир» Жан-Жака Руссо та проект «всесвітньої федерації» Іммануїла Канта.

Розгляд другого питання вимагає аналізу концепцій миру та безпеки у міжнародних відносинах, розроблених в рамках неолібералізму. Треба з’ясувати зміст концепцій колективної та глобальної безпеки, визначити правові та політичні аспекти їхнього аналізу сучасними дослідниками. Окрему увагу необхідно приділити теорії демократичного миру (ТДМ), розробленій зусиллями Майкла Дойла, Брюса Рассета, Майкла Ворда та ін. На підставі аналізу теорії економічної взаємозалежності, теорій ліберального інституціоналізму та теорій, основаних на культурно-нормативному підході, слід охарактеризувати їх позицію щодо «дилеми безпеки», а також визначити базові фактори, які, на думку представників ТДМ, впливають на агресивність держав щодо одна одної у міжнародній політиці.

У третьому питанні потрібно розкрити зміст критики теорії демократичного миру з боку як представників ліберальної традиції, так й прихильників інших напрямів в теорії міжнародних відносин – політичного реалізму, критичної теорії, конструктивізму.