Методичні рекомендації

ТЕОРІЯ

МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Плани та методичні рекомендації

до написання контрольних робіт

для студентів спеціальності

6.030201 – Міжнародні відносини

Національного університету "Львівська політехніка"

Львів - 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Плани та методичні рекомендації

до написання контрольних робіт

для студентів спеціальності 6.030201 – Міжнародні відносини

Національного університету "Львівська політехніка"

Затверджено

На засіданні кафедри політології

Протокол № від __ __ _____

Львів – 2011

Теорія міжнародних відносин: Плани та методичні рекомендації до написання контрольних робіт для студентів спеціальності 6.030201 – Міжнародні відносини денної форми навчання Національного університету "Львівська політехніка". – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – 82 с.

Укладач Кукарцев О. В., к. політ. наук, доцент

Рецензенти Денисенко В. М., д-р політ. наук, проф.

Поліщук М. В. к. філос. наук, проф.

Відповідальний за випуск Кукарцев О. В., к. політ. наук, доцент

ЗМІСТ

Тема 1. Концепт «порядок» в теорії міжнародних відносин.

Тема 2. Політичний ідеалізм Вудро Вільсона та доктрина вільсонізму.

Тема 3. Теорія демократичного миру.

Тема 4. Ідея захисту прав людини в теорії міжнародних відносин.

Тема 5. Концепція спільноти безпеки Карла Дойча.

Тема 6. Теоретичні підходи в дослідженні міждержавної інтеграції.

Тема 7. Теорія міжнародного суспільства Мартіна Вайта та Хедлі Булла.

Тема 8. Теорія комплексної взаємозалежності (транснаціоналізм) Роберта Кохейна та Джозефа Ная.

Тема 9. Політичний реалізм Ганса Моргентау.

Тема 10. Концепції балансу сил.

Тема 11. Структурний реалізм Кенета Волца.

Тема 12. Системність міжнародних відносин в теорії Мортона Каплана.

Тема 13. Соціальна теорія міжнародної політики Александра Вендта.

Тема 14. Теорії імперіалізму у лібералізмі та марксизмі початку ХХ ст.

Тема 15. Марксистська теорія світової революції.

Тема 16. Теорії залежності.

Тема 17. Грамшіанська концепція гегемонії в теорії міжнародних відносин.

Тема 18. Світ-системний аналіз Іммануїла Валлерстайна.

Тема 19. Історична соціологія міжнародних відносин.

Тема 20. Теорія раціонального вибору.

Тема 1. Концепт «порядок» в теорії міжнародних відносин

План

1. Поняття «міжнародного порядку» і «світового порядку».

2. Підходи до інтерпретації порядку у міжнародних відносинах:

2.1. Інтерпретації порядку у традиції політичного реалізму.

2.2. Конструктивістський підхід до тлумачення міжнародного порядку.

2.3. Проблема нового світового порядку у неоліберальному інституціоналізмі.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно проаналізувати зміст поняття «порядок», а також смислові значення понять «міжнародний порядок» (international order) та «світовий порядок» (world order) в теорії міжнародних відносин. Особливу увагу потрібно приділити внескові Х. Булла, С. Гофмана, Дж. Айкенберрі у розроблення даних категорій.

У другому питанні належить розглянути основні підходи до тлумачення міжнародного порядку та їх розвиток. Передусім, приступаючи до розгляду питання, слід дати загальну характеристику реалістського, конструктивістського та інституційного підходів. Наступне розкриття особливостей кожного із зазначених підходів передбачає з’ясування їхнього розуміння ключових елементів порядку, факторів, які на нього впливають, співвідношення сукупних потенціалів окремих акторів та побудованої на ньому ієрархії.

Розгляд реалістської парадигми міжнародного порядку потребує аналізу розуміння представниками цього напряму проблеми співвідношення анархії та впорядкованості у міжнародних відносинах, можливості досягнення стану стабільності у конфронтаційному міжнародному середовищі. Слід висвітлити бачення Г. Моргентау, М. Капланом, К. Волцем ролі балансу сил як основи міжнародного порядку, умов і механізмів досягнення балансу в системі міжнародних відносин, силових полюсів у міжнародній політиці та їх конфігурації.

Особливості конструктивістського підходу до тлумачення міжнародного порядку варто розглянути на прикладі праць Х. Булла, Р. Гілпіна, Л. Міллера, Р. Купера. Треба з’ясувати погляди цих дослідників щодо зміни характеру порядку у міжнародних відносинах наприкінці ХХ ст. в умовах зміни ролі держави на міжнародній арені, посиленні недержавних акторів, глобалізації, взаємозалежності тощо.

Окремо необхідно проаналізувати наукові дискусії з проблем становлення нового світового порядку у неоліберальному інституціоналізмі. Слід розкрити особливості методологічного синтезу у дослідженні порядку на сучасному етапі розвитку міжнародної політики, здійсненого такими провідними представниками інституційного підходу як Р. Кохейн, Дж. Най, Дж. Айкенберрі.