Типи відмін іменника

Відміна - це словозмінний клас іменників. У сучасній українській мові іменники поділяються на чотири відміни.

Перша та друга відміни мають три типи парадигм, або три групи: тверду, м'яку і мішану. Їх виділяють за характером кінцевого приголосного основи іменників та особливостями відмінювання.

До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду з закінченням -а(я) у називному відмінку однини: жінк-а, Полтав-а, Микол-а, земл-я, мрі-я, Ілл-я.

До другої відміни належать іменники чоловічого та середнього роду, чоловічого - з нульовим закінченням у називному відмінку однини (шлях, край, степ, кінь,тесть), із закінченням -о (Дніпр-о, батьк-о), середнього роду з закінченням -о,-е,-я (олов-о, мор-е,лист-я).

Тверда-Iменники, основа яких у називному вiдмiнку однини закiнчується на твердий нешиплячий приголосний

М'ЯКА iменники чоловiчого роду з кiнцевим м'яким приголосним

iменники середнього роду з закiнченням -е, крiм тих, у яких перед -е виступає нешиплячий приголосний

iменники середнього роду з флексiєю –я

iменники чоловiчого роду і середнього роду з основою на шиплячий

До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини (кров, ніч, сіль, відданість), а також іменник мати.

До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а(я), які при відмінюванні у непрямих відмінках, крім знахідного і орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят-: галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я.

Лексико – граматичні групи прикметників.

Прикметники за значенням поділяються на такі розряди:

якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава особистість

відносн і, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест, прикордонний пост;

1.мають ступінь порівняння

2.мають форми зменшення та згрубілі форми

3.від них утворюються означально-якісні прислівники за допомогою суфіксів(о,е)

4.мають коротку форму(зелений-зелен)

5.можна утворити антонімічні форми(старий-молодий)

присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник

Тире між підметом і присудком