1. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, чіткість у
висловленні.
2. Однозначність формулювань.
3. Несуперечлива аргументація викладеного в документі.
4. Відсутність образності, емоційності й індивідуальних автор-
ських рис (хоча службові листи можуть мати окремі індивіду-
альні авторські риси).
5. Уживання усталених мовних одиниць – кліше, що забезпечують
певну стандартизацію ділових текстів.
6. Повторюваність окремих мовних одиниць.
7. Наявність реквізитів. Обов’язкові реквізити, без яких документ
не має юридичної сили, – дата і підпис.
8. Уживання стилістично нейтральної лексики (слів) у прямому
значенні. Використання залежно від мети суспільно-політичної,
професійно-виробничої, науково-термінологічної лексики.
9. Діловий текст може поділятися на розділи – 1, на параграфи (§) –
1.1., пункти (п.) – 1.1.1., підпункти (пп.) – 1.1.1.1.
10. Найуживаніші синтаксичні одиниці – прості поширені речення з
прямим порядком слів, складнопідрядні з причиново-наслідко-
|
|
вими відношеннями частин.
Мова ділового стилю характеризується:
1) нейтральним стилістичним забарвленням;
2) уживанням лексики у прямому значенні (їй не властиве
вживання слів у переносному значенні, образних висловів, тропів
і стилістичних фігур);
3) морфологічний аспект текстів будь-якої ділової сфери
характеризується використанням форм слів літературної мови:
Літературне слововживання розмовне слововживання
повідомляє повідомля
слухає слуха
4) використанням інфінітивних конструкцій спонукання
(Терміново подати звіт про роботу відділу);
5) поширеними простими реченнями з прямим порядком
слів: підмет, присудок, другорядні члени речення, причому
означення ставлять перед означуваним словом (Кабінет
Міністрів України як уряд очолює систему органів виконавчої
Влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших
органів виконавчої влади. – Концепція адміністративної реформи
в Україні. – К., 1998. – С. 11);
6) відокремленими обставинами, вираженими дієприслів-
никовими зворотами, що ставляться на початку речення;
7) складними реченнями. У діловому стилі най поширені-
шими є складнопідрядні з відношеннями з’ясувальними, при-
чиновими, умови та наслідку (Важливо забезпечити доступ
Громадян та їх об’єднань до всіх загальних нормативних та
Інструктивних матеріалів, що визначають діяльність дер-
жавних органів. – Концепція адміністративної реформи в
Україні. – С. 30).