Головнокомандувач. У першому випадку як іменник подається
Слово виконуючий, у другому контексті аналогічне – як совєтизм.
С.Караванський в “Секретах української мови” (К.: Кобза, 1993. –
С.75) радить уживати замість калькованої форми виконуючий
Обов’язки українську форму виконавець обов’язків.
“Російсько-український словник” (за редакцією Л.Булахов-
Ського, М.Рильського, 1953 року видання) містить такий пере-
Клад слова заведующий – завідувач (чого), завідуючий (чим).
Першим є слово, яке повернулося до активного вжитку. Вбача-
Ється логіка в заміні назв згаданих посад: ці слова мають
однакову модель творення – основа дієслова + ач.
Але залишилися назви посад керуючий справами, ведучий
(причому останнє має родове розмежування – і ведуча) телепро-
Грами. С.Караванський в “Секретах української мови” (К.: Кобза,
С.75) радить використовувати переклад російського слова
Управляющий як управитель (Р.в.). “Російсько-український
|
|
Словник ділової мови” (Ред.-упор. О.Мокровольський, О.Шокало.
– К., 1992. – 3-тє, виправлене й доповнене видання “Фразеології
Ділової мови” (В.Підмогильний, Є.Плужник. – К., 1927. – С.283)
Подає переклад слова “управляющий – управитель, керівник.
Управляющий делами – керівник справами. Управляющий по
Маркетингу – керівник у справах маркетингу”.
У “Секретах української мови” (С.75) автор вважає слово
Ведучий калькованою формою і пропонує вживати українську
Форму провідник. Однак такі відповідники, які пропонує
С.Караванський, ще не стали загальновживаними і не завжди
Відповідають мовній ситуації.
Щодо слова головуючий маємо зауважити, що нейтральним є
Синонім голова. Згаданий словник синонімів містить синоні-
Мічний ряд: голова, (зборів) предсідник, сов. головуючий, (дер-
Жави) лідер, сов. глава, (установи) керівник, шеф. Тому законо-
Мірним є вживання у діловому мовленні нейтральних слів-
Домінант, якщо існує синонімічний ряд, тому що ділове мовлення
Позбавлене емоційності, образності.
Родове розмежування, а звідси й статеве, простежується у
назвах професій, сфер діяльності тощо: аспірант – аспірантка;
виконувач – виконувачка; глядач – глядачка; журналіст –
Журналістка; завідувач – завідувачка; лікар – лікарка; перекладач
– перекладачка; представник – представниця; слухач – слухачка;
Учитель – учителька та ін. Ці паралельні форми широко
Використовуються в публіцистичному, художньому і розмовному
|
|
Мовленні. В офіційно-діловому стилі посади, професії, звання жінок
Позначаються іменниками чоло-вічого роду (виняток становлять
Окремі назви суто жіночих професій чи сфер діяльності, зокрема