Іншомовні слова в українській мові фонетичного й граматичного адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями.
- голосні [і], [и] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [ч], [ж], [ш], [р] вимовляється [и], а не [і] [тираж]
- в іншомовних словах ненаголошений [о] ніколи не переходить в [у]
- ненаголошені [е], [и] після приголосних вимовляються з наближенням до [и], [е] [теиндеинці]
Правила оформлення бібліографії
Бібліографія – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення і розширення знань читачів з певної галузі науки або техніки, якій присвячено основний зміст книги.
Розрізняють бібліографію:
1) реєстраційну – знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання;
2) рекомендаційну – містить назви книг, які автор радить прочитати;
3) як список використаної літератури – містить перелік книг, на які посилається автор.
Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру і призначення видання.
|
|
Способи розташування бібліографічних відомостей
Порядок розміщення назв книг у списках літератури може бути алфавітним, хронологічним, тематичним. Всередині тематичних рубрик треба дотримуватися алфавітного або хронологічного принципу розташування назв.
Список літератури може записуватися двома способами:
1) перший рядок назви книги пишеться від лівого поля без абзацу, наприклад:
Бондар Д. Д. Практикум з металообробки: Навч. посіб. – Донецьк: Майстер, 1991. – 130 с.;
2) перший рядок назви книги пишеться з абзацу, а другий і наступні рядки – від лівого поля без абзацу, наприклад:
Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-ге вид. – Політвидав України, 1989, - 298., іл.
Перевага надається частіше другому способу.
Список літератури, вміщений у кінці книги, пишеться через два інтервали. Бібліографічне посилання, вміщене в кінці сторінки, оформляється як виноска.