За нормами виробітку

Ч =

де N – планова кількість виробів;

Н_вир – годинна норма виробітку одного працівника, натуральних одиниць.

Планову чисельність допоміжних виробників визначають так са­мо, як чисельність основних працівників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:

Ч_др = n_Д З_м К_сс Н_а

де n _Д – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначають на основі затвердженого на під­приємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітни­ків підприємства є правильне встановлення дійсного (корис­ного) фонду часу роботи одного середньоспискового пра­цівника. Цей фонд визначається шляхом складання балансу робо­чого часу середньооблікового працівника.

Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:

1) оборот робочої сили по прийому (К_оп):

К_оп =

де Ч_{П –} чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;

Ч_СС – середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.;

2) оборот робочої сили по звільненню (К_оз):

К_оз =

де Ч_зв.заг – загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол.;

У практиці управління персоналом для обліку його наявності й руху використовують і інші показники, які розраховують за наведе­ними далі формулами.

завдання для самостійної роботи