Генералізація та чіткість (розбірливість)

Хороша місцевість для орієнтування містить велику кількість різноманітних деталей. Ті, які є найбільш важливими для спортсмена на змаганнях, повинні бути відібрані та зображені на карті. Для досягнення цього, причому таким чином, щоб карта залишалася чіткою та придатною для читання, потрібно застосувати картографічну генералізацію. Існує дві фази генералізації: селективна та графічна.

Селективна генералізація - критерій, згідно до якого орієнтири і деталі мають бути позначені на карті. На цей критерій впливають два чинники: вагомість орієнтира з точки зору спортсмена та його вплив на читання карти. Ці дві вимоги часом бувають несумісними, але вимога читання не повинна послаблюватися намаганням зобразити на карті надто малі орієнтири. Таким чином, необхідно на стадії інспектування встановити мінімальні розміри більшості деталей. Ці мінімальні розміри можуть змінюватися від одної карти до іншої в залежності від кількості деталей. Постійність є однією з важливих якостей карти, тому селективні критерії повинні бути однаковими на всій площі карти.

Графічна генералізація може сильно впливати на чіткість карти. Для цього використовується спрощення, переміщення, перебільшення. Розбірливість карти грунтується на тому, що розміри умовних знаків, товщина ліній та відстань між ними базуються на принципах нормального зору при денному світлі. При підборі умовних знаків приймаються до уваги всі чинники, включаючи відстань між сусідніми символами. Розмір мінімального орієнтиру, який з’явиться на карті, частково залежить від графічної якості умовного знаку (форми, розміри, колір) і, частково, від положення сусіднього знаку. Між безпосередньо сусідніми об’єктами, умовні знаки яких займають більше місця на карті, ніж на місцевості, важливо дотримуватися правильного співвідношення з іншими оточуючими орієнтирами.

ВИМОГИ ДО КАРТ