Коротка характеристика та оцінка екологічного стану української частини басейну ріки Західний Буг

Згідно з фізико-географічним районуванням України територія української частини басейну р. Західний Буг знаходиться у двох фізико-географічних зонах: лісостеповій і зоні мішаних лісів (Українське Полісся). У геологічній будові цих зон бере участь могутня серія осадових утворень палеозойської, мезозойської і кайнозойської систем, серед яких найбільш широкий розвиток мають відкладення юри, крейди, палеогену і неогену. На території басейну широко розвинені також четвертинні відклади. Сольовий склад води ріки і її притоків у значній мірі визначають вапняки та мергелі [53].

Рельєф басейну Західного Бугу у верхній частині легко розчленований, що сприяє перерозподілу елементів клімату і поверхневого стоку, у поліській частині – рівнинний, що сприяє накопиченню поверхневих вод, перезволоженню грунтів і формуванню болотної і лісової рослинності. Над поверхнею карбонатних відкладів часто зустрічаються карстові форми рельєфу.

Клімат помірно-континентальний. Сума річних атмосферних опадів змінюється в межах від 650 до 800 мм з нерівномірним розподілом їх за місяцями. Середньорічна температура становить 7,1 – 7,5 0С. Сніговий покрив формується шаром у 14 – 19 см.

Ґрунтовий покрив басейну Західного Бугу строкатий за складом, будовою профілів, фільтраційними властивостями. Переважаючими у структурі ґрунтового покриву Лісостепової зони виступають опідзолені чорноземи і сірі лісові грунти, Поліської – дерново-підзолисті, в заплавах річок – дернові та болотні, які характеризуються легким гранулометричним складом та промивним режимом [10, 31].

У гідрогеологічному відношенні вся територія басейну належить до Волино-Подільського артезіанського басейну, в якому поширені прісні і мінералізовані підземні води [10].

Західний Буг – ріка в Україні, Білорусі та Польщі (де називається просто Буґ), ліва притока Нарева (басейн Вісли). Витік розташований у селі Верхобуж Золочівського району (Львівська область) на Подільській височині (Вороняки).

Село Верхобуж розташоване на північний схід від Золочева На висоті 340 м над рівнем моря, біля підніжжя мальовничої гори Збіч б’є джерело, з якого бере початок річка Західний Буг. Ще в 1892 році громада села впорядкувала джерело річки: спорудила скульптурну композицію та вимостила її береги каменем, а також залишила пам’ятний напис на місці джерела Західного Бугу “Громада Верхобужа збудувала джерело Бугу власним коштом 1892 року”. В 1986 році силами Золочівського УВГ дно і відкоси витоку укріпили залізобетонними плитами РП 1х1,5 довжиною 55 м до перепаду на старому млині.

В Україні р. Західний Буг тече територією Малого Полісся (в межах Надбужанської котловини), між Сокальський пасмом та Надбузькою височиною (частини Волинської височини), а також уздовж західного краю Поліської низовини. Буг впадає в Зеґжинське озеро (раніше – в річку Нарву).

Західний Буг – одна з небагатьох річок України, що тече на північ. Її довжина 772 км, з них 401 в межах України, площа басейну 73500 км². Західний Буг бере початок на північному заході Подільської височини, протікає Поліською низовиною по кордоні з Польщею, на території якої впадає у Віслу. Площа басейну становить 73,5 тис. км². Ріка Західний Буг – друга за величиною (після Дністра) річка Львівщини. Відноситься до категорії рік – великі. До басейну р.Зах.Буг відносяться річки: Тимковецький потік, Полтва, Яхторівський потік, Перегноївка, Гологірка, Золочівка, Бужок.

Західний Буг – рівнинна річка (заболочена заплава, стариці, звивисте річище); у басейні річки багато озер, зокрема Шацькі. Похил річки 0,3 м/км. Судноплавний у нижній течії.

На р. Західний Буг розташовані міста: Буськ, Кам'янка-Бузька, Добротвір, Соснівка, Червоноград, Сокаль, Сасів, Устилуг, Володава (Влодава), Тереспіль,Дорогичин, Берестя.

Водні об’єкти басейну р.Західний Буг знаходяться у задовільному стані. Це ставки площею 226,3 га, облаштовані джерела – 21 шт. Тільки в 2009 році облаштовано два джерела – одне в м. Золочеві і одне в с. Гончарівка.

Головною екологічною проблемою басейну р. Західний Буг і надалі залишається забруднення малих річок, ставків, водойм. Все це через низьку організацію робіт із збору та вивезення сміття, відсутність офіційних сміттєзвалищ в населених пунктах, байдужість органів місцевого самоврядування та низька свідомість населення.

Під час будівництва В.Буської осушної системи в 1976-1978 роках р.Західний Буг було спрямлено від с.Бужок до с.Верхобуж загальною довжиною 17,5 км. Для регулювання потоку води в річці побудовано 230 порогів та дві підпорні споруди. Береги і дно річки закріплено бутовим каменем.. За час експлуатації, та внаслідок температурних коливань 70% плит кріплення на витоку річки вийшли з ладу, а в 2006 році було виготовлено проектно- кошторисну документацію на покращення гідрологічного стану витоку р.Західний Буг загальною вартістю 350 т.грн за рахунок коштів Держводгоспу України. В 2007-2008 роках силами управління водного господарства було проведено будівельні роботи по покращенню гідрологічного стану та благоустрою витоку р.Західний.Буг. Береги витоку викладені бутовим каменем. Проведено реконструкцію старого і будівництво нового перепаду, нижню частину витоку закріплено з/б плитами, побудовано переїзд, встановлено огорожу та інформаційний щит.

Водними ресурсами р.Західний Буг користується не тільки Україна а й Республіки Польща і Білорусь. Зокрема, головним джерелом питної води м. Варшави є поверхневі води р.Західний Буг, тому слід забезпечувати необхідну якість води, яка надходить з території України. У зв’язку з цим постійно проводяться спостереження за станом поверневих вод басейну, про що описано нижче.

Вода в річці Західний Буг в межень прозора, без присмаку і запаху, придатна для промислового і транспортного водопостачання, нижче забруднюється стічними водами промислових підприємств м.Львова. Після впадіння річки Полтва в річку Західний Буг – вода брудна каламутна з неприємним запахом.

В даний час, за допомогою іноземних інвестицій та власних коштів, ведуться роботи по реконструкції очисних споруд м.Львова. Тому є сподівання на значне покращення якості води в Західному Бузі. Варто відзначити також, що вже практично завершено модернізацію очисних споруд в м.Золочеві, на завершенні аналогічні роботи в м.Буськ.

Вода ріки Західний Буг використовується для промислового сільськогосподарського та господарсько-побутового водопостачання, для зрошення і зволоження, рекреаційно-оздоровчих цілей (табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Динаміка водокористування у Львівській області

Показники	Од.	Роки
Забрано води з природних водних обєктів, усього	млн. м3	260,1	250,2	247,2	245,6
у тому числі:
поверхневої	млн. м3	79,87	71,5	76,8	77,89
підземної	млн. м3	180,2	178,7	170,4	168,0
морської	млн. м3	-	-	-	-
Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу	м3	102,0	-	-	-
Використано свіжої води, усього	млн. м3	180,6	174,7	173,7	157,8
у тому числі на потреби:	-	-
господарсько-питні	млн. м3	80,33	78,29	77,7	62,87

Формування хімічного складу поверхневих вод р. Західний Буг і її приток відбувається переважно під впливом господарської діяльності [4, 10, 18-25, 30-35]. На якість поверхневих вод, в основному, впливають комунальні та промислові підприємства. Основними учасниками водогосподарського комплексу басейну Західного Бугу є підприємства гірничо-видобувної і хімічної промисловості, енергетика, машинобудування, автотранспортні підприємства, виробничі управління житлово-комунальних та водоканалізаційних господарств (ВУЖКГ, ВУВКГ), підприємства рибного господарства та агропромислового комплексу.

За даними Держводгоспу (2013 р.), із загальної кількості зареєстрованих водокористувачів у басейні Західного Бугу (289), 45 здійснюють прямі скиди стічних вод безпосередньо у р. Західний Буг і її притоки, решта – у загальні міські каналізаційні системи. Із загального обсягу стічних вод (193,9 млн. м3у 2005 р.), що надходять до р. Західний Буг і її приток на українській частині басейну, 185,8 млн. м3 – надходить від підприємств житлово-комунального господарства, які становлять приблизно 40 % усіх точкових джерел забруднення. Серед них найбільшими обсягами скидів стічних вод характеризується Львівський водоканал, який щорічно скидає біля 87 % від загальної кількості стічних вод. Також Західний Буг є основним приймачем скидних шахтних вод Державної вугільної холдингової компанії “Укрзахідвугілля”. Встановлено, що скид неочищених шахтних вод зумовлює збільшення вмісту завислих речовин у водах річки, збільшення її мінералізації та погіршення кисневого режиму.

Потенційно небезпечним джерелом забруднення поверхневих вод р. Західний Буг і її приток є дренажні води осушувально-зволожувальних меліоративних систем. У басейні ріки осушено понад 300 тис. га боліт, заболочених і перезволожених земель, що становить 28,8 % від загальної площі водозбору. Додатковий тиск на екологічний стан басейну створює значне сільськогосподарське навантаження [10, 20, 25, 34]. Частка орних земель у структурі сільськогосподарських угідь становить близько 61 % (68 % у Львівській). Розораність у середньому досягає 41,5 % території (відповідно 43 % та 40 %), лісистість становить 26 % (відповідно 23 % і 29 %).

Враховуючи існуючий рівень господарювання, з метою визначення екологічної ситуації у басейні Західного Бугу Н.М. Вознюк (2006) проведена детальна оцінка рівня антропогенного навантаження на підставі оцінки басейнів малих річок – притоків [10]. Екологічну оцінку якості поверхневих вод она проводила за допомогою розробленої нею комп’ютерної програми (розрахунок інтегрального екологічного індексу якості поверхневих вод ІЕ). Рівень антропогенного навантаження на басейн Західного Бугу визначала шляхом оцінки екологічного стану водозборів малих річок-приток з використанням методик з визначення коефіцієнта екологічної стійкості ландшафтів (КЕСЛ) (Е. Клементова, В. Гейниге, 1995 р.); розрахунку рівня антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України (НТД33-4759129-03-04-92); комплексного показника антропогенного навантаження (КПАН) (М.О. Клименко, О.А. Ліхо, 2004 р.). Як показали розрахунки індукційного коефіцієнта антропогенного навантаження (ІКАН), стан басейнів річок Золотуха і Неретва визначений як “задовільний” (ІКАН = -0,17; 0,55), річок Рата і Солокія – “поганий” (ІКАН = -1,17; -1,55), річок Луга, Гапа, Піщатка – “дуже поганий” (ІКАН = -4,55; -2,68; -2,38), річок Полтва і Студянка – “катастрофічний” (ІКАН = -3,84; -3,28).

Під впливом господарської діяльності територія басейну Західного Бугу зазнала значної трансформації. Встановлено, що за результатами обрахунку коефіцієнта екологічної стійкості ландшафтів (КЕСЛ) басейни річок Полтва, Солокія, Студянка і Луга характеризуються яскравою нестабільністю (КЕСЛ = 0,43 – 0,48), стан басейну р. Гапа – нестабільний (КЕСЛ = 0,87), річок Рата, Золотуха, Неретва, Піщатка – умовно стабільний (КЕСЛ = 1,06 – 1,36). Отже, співвідношення 1:3 порушених і умовно непорушених територій у жодному басейні не витримане.

Згідно оцінки екологічного стану за комплексним показником антропогенного навантаження (КПАН) отримано наступні результати: “незадовільний” стан у басейнах річок Полтва, Студянка, Луга (КПАН = 32,6 – 41,2); “задовільний” – Солокія, Золотуха, Неретва, Піщатка, Гапа (КПАН = 33,5 – 41,8); “добрий” – р. Рата (КПАН = 25,5).

Результати такої оцінки дали можливість виокремити підсистеми в екосистемах басейнів малих річок, які зазнали суттєвого антропогенного впливу. За отриманими даними проведено районування території з метою встановлення критичних зон та визначення першочерговості проведення природоохоронних заходів, спрямованих на оздоровлення екологічного стану басейнів малих річок та самого Західного Бугу.

Найгіршим екологічним станом характеризуються басейни річок Полтва, Студянка, Луга. На основі проведеного районування виокремлено три групи річок (табл. 2.5), при цьому враховувалися стабільність ландшафту, якість води у річці, рівень використання водних ресурсів (РВВР) у басейні та техногенне навантаження (ПТН).

Таблиця 2.5

Поділ малих річок-притоків Західного Бугу на групи згідно з якісною і кількісною оцінкою екологічного стану їх басейнів [10]

Екологічний стан басейнів річок за показниками	Група річок	Назва річки
КЕСЛ	РВВР	ПТН	КПАН
яскраво нестабільний, нестабільний КЕСЛ<1	незадов. 41<ПВВР<60	катастроф. ПТН>55	незадов. КПАН>41		Полтва Луга Студянка
умовно стабільний 1<КЕСЛ<3	задовільний 21<ПВВР<40	посилене 35<ПТН<55	задовільний 31<КПАН<41		Солокія Піщатка Золотуха Неретва Гапа
стабільний КЕСЛ>3	добрий 10<ПВВР<20	в межах норми 16<ПТН<35	добрий 21<КПАН<31		Рата

Проведене районування території водозбору Західного Бугу показало, що українська частина басейну ріки характеризується посиленим антропогенним навантаженням. З метою покращення екологічного стану для кожного басейну річок-приток запропоновано ряд невідкладних природоохоронних заходів, спрямованих на оптимізацію ландшафтної структури водозбірної площі та екологічного стану водного середовища річок [10]. Авторкою виконано також оцінку та проаналізовано якість поверхневих вод басейну Західного Бугу за методом „Комплексної експертної оцінки екосистем басейнів річок” (ІЕ). На основі проведених розрахунків зроблено наступні висновки:

1. Середньорічні значення індексів блоку показників сольового складу води (ІА) були найкращими: для р. Західний Буг значення цього індексу змінювалися в межах 1,6 – 2,96, для приток – 1,1 – 2,0, виняток становила р. Полтва – ІА= 3,9. Відповідно, якість річкових вод басейну Західного Бугу характеризувалася у період з 1994 по 2005 рр., в основному, 2-ою та 3-ою категоріями ІІ класу якості вод (“дуже добрі” та “добрі” за станом, “чисті” та “досить чисті” за ступенем забрудненості). Якість води р. Полтва – 4 категорія ІІІ класу якості (“задовільні” за станом та “слабо забруднені” за ступенем забрудненості).

2. Середньорічні значення індексів трофо-сапробіологічного блоку (ІВ) показали нижчу якість води. Так, поверхневі води р. Західний Буг належать до IV класу якості (“погані” за станом, “брудні” за ступенем забрудненості). Річок-притоків – ІІІ – V класу: якість води річок Рата, Золотуха, Неретва належить до 5-ої категорії ІІІ класу (“посередні” за станом та “помірно забруднені” за ступенем забрудненості), річок Солокія, Студянка, Луга, Піщатка, Гапа – 6-ої категоріїIV класу (“погані” за станом, “брудні” за ступенем забрудненості), р. Полтва – 7-ої категорії V класу (“дуже погані” за станом та “дуже брудні” за ступенем забрудненості).

3. Надзвичайно високі середньорічні значення індексів блоку специфічних речовин токсичної дії (ІС). Перевищення екологічних нормативів у 5 – 50 разів зареєстровано у всіх пунктах спостереження у басейні Західного Бугу за вмістом у воді міді. За значенням цього індексу якість води річок Полтва і Студянка – 7-ої категорії V класу (“дуже погані” за станом та “дуже брудні” за ступенем забрудненості), річок Луга, Золотуха, Піщатка, Гапа – 6-ої категорії IV класу (“погані” за станом, “брудні” за ступенем забрудненості), річок Рата і Солокія – 5-ої категорії ІІІ класу (“посередні” за станом та “помірно забруднені” за ступенем забрудненості). По довжині р. Західний Буг значення цього блокового індексу змінюється від 5,2 до 50,0, що відповідає ІІІ – V класам якості.

4. За значенням інтегрального індексу ІЕякість води у всіх пунктах спостережень на р. Західний Буг відповідала IV класу, за винятком пункту с. Литовеж (V клас). Дещо інша ситуація склалася на притоках. Тут якість води відповідала ІІІ – V класу. Так, вода річок Рата, Солокія і Неретва належала до ІІІ класу якості (“посередні” за станом та “помірно забруднені” за ступенем забрудненості), річок Студянка, Луга, Золотуха, Піщатка, Гапа – IV класу (“погані” за станом, “брудні” за ступенем забрудненості), Полтва – V класу (“дуже погані” за станом та “дуже брудні” за ступенем забрудненості).

Враховуючи те, що поверхневі води басейну Західного Бугу використовуються у різних господарських потребах: комунально-побутовому водокористуванні, промисловості, сільському і рибному господарствах, рекреації, на підставі виконаної оцінки якості поверхневих вод ріки та її притоків української і польської частин басейну, проаналізовано придатність поверхневих вод для використання їх у господарсько-питних, рибогосподарських і рекреаційних потребах. Результати аналізу показали, що у більшості випадків якість води р. Західний Буг не відповідає вимогам жодного виду водокористування, як за класифікацією прийнятою в Україні, так і за польською. Якість води притоків дещо краща. Головною причиною такої ситуації є надмірний вміст у водах цих об’єктів біогенних речовин (азоту нітритного, фосфатів), а також важких металів.

З огляду на значні перевищення вмісту у воді ріки біогенних речовин (азоту амонійного, азоту нітратного, азоту нітритного і фосфатів) і специфічних речовин токсичної дії (мідь, цинк, нафтопродукти) Н.М.Вознюк запропонований перелік репрезентативних показників якості поверхневих вод для окремих приток і створів у басейні Західного Бугу, контролювання яких доцільно проводити не рідше 1 раза на місяць [10].

Басейн Західного Бугу потребує термінового впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення якості річкових вод та покращання екологічного стану басейну, які рекомендуємо здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20 % у зоні Лісостепу і 49 % – Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту, відновлення захисної ролі водоохоронних смуг, зменшення обсягу скидів стічних вод населеними пунктами, побудови нових або модернізації існуючих очисних споруд, дотримання технологічних вимог очищення води.

З метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, запропоновано диференційований підхід до його організації шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод, що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.