Язичіє, зневажливо-полемічна назва мови, що нею писали в 19 ст. москвофіли, прихильники мовної єдності з Росією, в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Основою язичія була церковнослов’янська мова в суміші з російською, але з домішкою українізмів та полонізмів і з українською вимовою. Від 1887-1893 pp. провідні москвофільські видання перейшли на російську літературну мову.
Діди́цький Богда́н (1827-1908) – галицький москвофільський письменник і журналіст, редактор газети "Слово". Доводив, що є одна "руська мова" з двома вимовами. Твори писав "язичієм". Один з лідерів і засновників москвофільської партії. Брошура Б. Дідицького була видана анонімно, мала назву «В один час научиться малорусину по-великорусски» (Львів, 1866). Написав кілька поем на язичію, позбавлених мистецької вартості
Шехович Северин (1829-1872) – галицький журналіст і письменник, у 1840-х pp. член москвофільського літ.-гром. гуртка, т. зв. «погодинської колонії».
Видавець і редактор перших жіночих журналів «Лада» (1853) і «Русалка» (1866-1870); ред. і співр. численних газ.: «Зоря Галицкая» (1854), «Семейної Бібліотеки» (1855-1856), «Письма до громади» (1863), «Школа» (1865), «Господарі» (1869), «Правотарь» (1868-1869), «Читанки» (1879, 1886) та ін.
|
|
Автор віршів, повістей: «Павлина Петровна» (1855), «Попадянка й попадеграфіянка» (1862; про події 1848).
Друкував твори язичієм і народною мовою.
Іва́н Григо́рович Нау́мович (1826-1891, Новоросійськ) – галицький письменник, видавець, церковний і громадський діяч, один із провідників галицького москвофільства.
Засновник популярної газети (далі журнал) для народу «Наука» (1871-1902).
У 1871-1880 рр. редагував двотижневик «Русская Рада».
Посол до Галицького сейму (1861-1866), австрійського парламенту (1873-1879), засновник Общества ім. Качковського.
Підтримував стосунки з офіційними та клерикальними колами Росії.
Засуджений на 8 місяців ув'язнення за поширення російського православ'я, після відбуття кари 1884 року виїхав за Збруч. З 1886 р. був священиком у Києві.
Іван Франко гостро критикував погляди Наумовича, називав його Безумовичем.