Технічне оформлення курсової роботи

Текст відредагованої курсової роботи слід писати акуратним, чітким почерком або надрукувати машинописним способом чи за допомогою комп’ютера на одній стороні стандартних аркушів білого паперу форматом А-4 (203 х 288 мм або 210 х 297 мм). Якщо роботу друкують за допомогою комп’ютера, використовують шрифт Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14, з полуторним міжрядковим інтервалом. Сторінки рукопису мають бути пронумеровані. Першою є титульна сторінка, але на ній номер сторінки не ставиться. Нумерація починається з другої сторінки. Цифру, яка означає номер сторінки, ставлять у правому верхньому кутку сторінки без крапки.

Кожний розділ роботи починається з нової сторінки. Це також стосується вступу, висновків, списку літератури, додатків. На верхньому полі сторінки обов’язково вказується назва відповідної частини роботи (вступ, висновки тощо) або порядковий номер і назва розділу.

Робота повинна мати правильно оформлені заголовки і підзаголовки. Заголовки окремих структурних частин, розділів і підрозділів розміщують на окремих рядках, залишаючи між заголовками і текстом або заголовком підрозділу три міжрядкових інтервали. Заголовки структурних частин роботи і розділів пишуть з абзацу великими буквами, а заголовки підрозділів – малими (крім першої великої букви), теж з абзацу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Переносити слова у заголовку, підкреслювати їх не можна.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, а розділи і підрозділи, як правило, нумерують арабськими цифрами. Крапка після номера розділу ставиться тільки в тому випадку, коли далі йде заголовок. Якщо заголовок розділу пишеться з нового рядка, крапку після номера розділу не ставлять.

Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з двох цифр: перша є номером розділу, до якого входить підрозділ, а друга - номером підрозділу. Цифри розділяють крапкою.

В кінці номера підрозділу також ставлять крапку, після якої в тому самому рядкудрукують заголовок підрозділу.

Абзацний відступ у друкованому тексті дорівнює 125 мм. Таблиці та ілюстрації розміщують на стандартних аркушах паперу або наклеюють на них. Підписи та роз’яснення розміщують поряд з ними, на цьому ж боці аркуша.

Після переписування або передруковування рукопису слід вичитати текст і виправити помилки – граматичні, орфографічні й пунктуаційні. Особливо ретельно необхідно вивірити фактичний матеріал, цитати, посилання, бібліографічні дані, слід також упевнитися в тому, що заголовки і підзаголовки у змісті подано в тій самій послідовності й тому словесному формулюванні, в якому вони наводяться в тексті роботи, і починаються на зазначених у змісті сторінках. Знайдені помилки акуратно виправляють. Допускається не більше двох виправлень на сторінці. Якщо їх більше, сторінку слід передрукувати.

Упевнившись, що переписаний або передрукований рукопис не має поміток, плям, а його сторінки розміщені у правильній послідовності, рукопис брошурують і подають для реєстрації на кафедру для перевірки науковим керівником.

Додаток І

Теми курсових робіт з курсу „Державне управління”

1. Методологічні засади державного управління Української держави.

2. Державне управління як основа місцевого самоврядування.

3. Предмет і метод державного управління як галузі права.

4. Місце державного управління в системі національного права України.

5. Принципи державного управління.

6. Система державного управління України.

7. Роль державного управління у реалізації політики Української держави.

8. Поняття і види контролю у державну управлінні.

9. Кадрова політика державної податкової служби України: стан теоретико–методологічного забезпечення та перспективи розвитку.

10. Засади інституціоналізму в національному державному управлінні.

11. Забезпечення критеріїв відкритості та прозорості публічних органів влади в умовах формування інформаційного суспільства.

12. Концептуальні підходи до проблеми державного управління.

13. Інформаційні технології в державному управлінні.

14. Зарубіжній досвід оцінювання ефективності державного управління.

15. Конституційний делікт як підстава відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні.

16. Роль інформаційної моделі в державному управлінні для надання послуг громадянам.

17. Роль державного управління у вирішенні завдань реформування сфери оподаткування.

18. Європейський досвід боротьби з корупцією в державному управлінні як одна із засад покращення управління.

19. Централізація та децентралізація в державному управлінні: європейський досвід.

20. Громадські організації як комунікатори між органами державної влади та громадкістю.

21. Механізм забезпечення ефективного державного управління.

22. Суб’єкти державного управління щодо визначення стану й прийняття управлінських рішень.

23. Законність в державному управлінні.

24. Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління.

25. Ознаки та принципи виконавчої влади.

26. Особливості організації та функціонування системи органів виконавчої влади України.

27. Апарат державного управління.

28. Поняття та сутність функцій державного управління.

29. Класифікація функцій управління.

30. Види функцій державного управління.

31. Методологічні аспекти стандартизації вищої освіти в галузі „Державне управління”.

32. Світоглядно-утопічні трансформації державного управління ХХ – поч. ХХІ століття.

33. Реформування органів виконавчої влади: від адміністративно-командної до демократичної системи управління.

34. Базові принципи політики державного управління в сучасній Україні.

35. Особливості реалізації аналітичної функції в державному управлінні.

36. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття і реалізації державно-управлінських рішень.

37. Особливості стратегічного планування в органах державного управління.

38. Використання статистичних методів у процесі прогнозування наслідків державно-управлінських рішень.

39. Організаційне забезпечення контролю реалізації державно-управлінських рішень.

40. Управлінські послуги в державному управлінні: сутність, ознаки, види.

41. Теоретико-методологічні засади надання управлінських послуг населенню органами виконавчої влади України.

42. Організаційно-правові засади надання управлінських послуг населенню органами виконавчої влади України.

43. Надання якісних послуг як шлях формування позитивного іміджу органів влади.

44. Якість надання управлінських послуг населенню: зарубіжний досвід.

45. Шляхи формування громадської довіри до діяльності працівників, наділених владними повноваженнями.

46. Залучення громадськості як публічна політика органів місцевого самоврядування (на прикладі діяльності органів самоорганізації населення).

47. Морально-психологічний стан державних службовців як об’єкт інформаційно-психологічного впливу.

48. Морально-психологічний стан управлінців як критерій ефективності управління.

49. Взаємодія жіночих громадських організацій з органами державної влади як фактор здійснення гендерної політики в Україні.

50. Державне управління гуманітарною сферою на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

51. Становлення та функціонування органів державної влади України в контексті євроінтеграційних процесів (1991 – 2008 рр.).

52. Концептуальні функції інституту президентства у західних моделях демократичних політичних систем.

53. Інститут президентства як суб’єкт концептуальної влади в демократичних політичних системах.

54. Адміністрація Президента України в системі органів державної влади.

55. Політико-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.

56. Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади.

57. Місце і роль відділів та управлінь місцевої державної адміністрації у системі місцевих органів державної виконавчої влади.

58. Правовий статус відділів та управлінь обласної (районної) державної адміністрації.

59. Історико-політичні аспекти місцевого самоврядування в Україні.

60. Основні парадигми місцевого самоврядування.

61. Становлення інституту місцевого самоврядування у сучасній Україні.

62. Світовий досвід місцевого самоврядування та перспективи його інституціонально-системного втілення в Україні.

63. Особливості дослідження місцевого самоврядування в умовах суспільної трансформації.

64. Суть та можливості синергетичного підходу у дослідженнях політико-владної взаємодії на рівні територіальної громади.

65. Міста обласного значення в територіальній організації влади України.

66. Соціальні функції та політико-управлінська роль міської (сільської) територіальної громади.

67. Фактор лідерства в системі управління містом (селом).

68. Лобіювання інтересів міст: функціональні та інституціональні чинники.

69. Організаційно-методичне забезпечення планування бюджету району (області).

70. Проблеми подолання дуалізму виконавчої влади на місцевому рівні.

71. Перспективи розвитку ноосистем на рівні місцевого самоврядування.

72. Неурядові громадські організації як чинник утвердження громадянського суспільства.

73. Стратегічні напрямки адміністративної реформи в Україні.

74. Реформування оплати праці державних службовців відповідно до підходів Європейського Союзу.

75. Стратегія цільового управління в системі державної влади.

76. Формування професіональної, ефективної та прозорої державної служби в Україні.

77. Взаємна політична відповідальність державної влади і громадянина в сучасній правовій державі.

78. Зв’язки з громадськістю як комунікативний аспект державно-управлінської діяльності в умовах системної трансформації суспільного життя.

79. Права, свободи і обов’язки людини і громадянина у сфері державного управління.

80. Ціннісно-правовий вимір державного управління.

81. Методологія державного управління.

82. Хаос, порядок та самоорганізація в державному управлінні.

83. Місце, роль та функції національної держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів.

84. Шляхи залучення молоді до державного управління в Україні.

85. Паблік рілейшнз у системі комунікації та управління.

86. Міжнародні стандарти державного управління.

87. Основні напрями формування цілісної системи державного управління після здобуття Україною незалежності.

88. Організація державного управління в УНР, ЗУНР, Українській державі П. Скоропадського.

89. Зародження перших управлінських інституцій на українських землях.

90. Взаємодія та взаємовплив державної політики і державного управління.

91. Основні підходи до формування оцінки ефективності державного управління.

92. Проблеми оцінювання результативності й ефективності в аналізі прийнятих управлінських рішень.

93. Вплив децентралізації на ефективність надання управлінських послуг.

94. Відносини місцевих державних адміністрацій в системі вертикальних і горизонтальних зв’язків.

95. Громадська ініціатива в системі місцевого самоврядування в Україні.

96. Перспективи розвитку системи управління комунальною власністю.

97. Методи оцінки ефективності муніципального управління.

98. Адміністративна реформа як засіб вдосконалення державного управління в Україні.

99. Політико-правовий аналіз проектів концепції адміністративно-територіальної реформи.

100. Проблеми формування іміджу державної установи.

101. Юридична і фактична відповідальність регіонів за наслідки здійснення державної регіональної політики.

102. Територіальна компетенція регіонів, її межі та механізми реалізації.

103. Реформа адміністративно-територіального устрою та проблеми удосконалення територіальної компетенції регіонів.

104. Класифікація історичних етапів розвитку регіонального самоврядування в незалежній Україні.

Додаток ІІ