2015-09-06
1683
Приклад. Оцінити категорію важкості праці працівника. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х1 – шум 73 дБА, Х2 – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х3 - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.
Рішення. Згідно з таблицею 3.3 вказані елементи оцінюються відповідно до Х1 = 5, Х2 = 2, Х3 = 4.
Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Хоп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює 
.
Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (3.2).
Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно таблиці 3.3).
3.2. Розрахунок коефіцієнта умов праці
Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою,
, (3.4)
де а1, а2,..., аn — індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;
n — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.
Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою
, (3.5)
де Уф і Ун — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.
У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою:
, (3.6)
Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до таблиць 3.4, 3.5, 3.6.
Таблиця 3.4
Вимоги до параметрів мікроклімату
| Період року | Категорія праці | Температура, оС | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
| Холодний | Легка - Iа | 22...24 | 40...60 | 0,1 |
| Легка - Iб | 21...23 | 0,1 | ||
| Середньої важкості – II a | 18...20 | 0,2 | ||
| Середньої важкості – II б | 17...19 | 0,2 | ||
| Тяжка – ІІІ | 16...18 | 0,3 | ||
| Теплий | Легка - Iа | 23...25 | 0,1 | |
| Легка – I б | 22...24 | 0,2 | ||
| Середньої важкості – II a | 21...23 | 0,3 | ||
| Середньої важкості - IIб | 20...22 | 0,3 | ||
| Тяжка – ІІІ | 18...20 | 0,4 |
Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях у розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.
Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрями раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.
Приклад. Відділ складається з 40 робочих місць. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення та коефіцієнт умов праці. Умови праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 250 лк при нормі 300 лк, 15 робочих місцях – 300 лк при нормі 350 лк і на останніх 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 300 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25оС при нормі 22оС.
Рішення. Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу (3.5) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає
Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (3.5) через те, що підвищення рівня шуму і температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають: 
Визначені індекси вказують на те, що для шуму і освітленості вони мати значне відхилення від нормативного.
Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (3.4):
Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.
Таблиця 3.5
Норми освітленості робочих місць при штучному освітленні
згідно ДБН В.2.5-28-2006
| Розряд зорової роботи | Підрозряд зорової роботи | Відносна тривалість зорової роботи в напрямку зору на робочу поверхню, % | Штучне освітлення |
| освітленість на робочій поверхні від системи загального освітлення, лк | |||
| А | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| Б | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| В | Не менше 70 | ||
| Менше 70 | |||
| Γ | – | Незалежно від тривалості зорової роботи | |
| Д | – | ||
| Ε | — |
Таблиця 3.6
Нормативи виробничого шуму згідно ДСН 3.3.6.037-99
| № п/п | Вид трудової діяльності, робоче місце | Рівні шуму та еквівалентні рівні шуму, дБА. | ||
| Підприємства, установи, організації | ||||
| Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання та проектування, програмування, викладання та навчання, лікарська діяльність; робочі місця у приміщеннях – дирекції, проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчислювальних машин у лабораторіях для теоретичних робіт та обробки даних, прийому хворих у медпунктах | ||||
| Висококваліфікована робота, що вимагає зосередження, адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії: робочі місця у приміщеннях цехового керівного апарату, контор, лабораторій | ||||
| Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами, які часто находять, робота, що потребує постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота: робочі місця у приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах та приміщеннях спостереження та дистанційного керування з мовним зв’язком по телефону, друкарських бюро, на дільницях точного складання, на телефонних та телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на обчислювальних машинах без дисплея та у приміщеннях операторів-акустиків | ||||
| Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного керування виробничими циклами: робочі місця за пультами у кабінетах нагляду та дистанційного керування без мовного зв’язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з шумним устаткуванням, шумними агрегатами обчислювальних машин | ||||
| Виконання всіх видів робіт (крім перелічених у пп.1-4 та аналогічних їм) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях на території підприємств | ||||
3.3. Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників
Інтегральна бальна оцінка важкості праці Іп дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:
, (3.7)
де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.
Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):
R = 100 – Y (3.8)
Результати розрахунку занести в таблицю 3.7.
Таблиця 3.7
Результати розрахунку
| Змінна | Значення | |||
| Приміщення 1 | Приміщення 2 | Приміщення 3 | ||
| Інтегральна бальна оцінка важкості праці | Iп | |||
| Категорія важкості праці | ||||
| Коефіцієнт умов праці | Ку | |||
| Ступінь стомлення | У | |||
| Працездатність робітників | R |
Одержані результати дозволяють розробити заходи щодо поліпшення умов праці. Підтвердити розрахунками ефективність запропонованих заходів. Приклад повного розрахунку приведено в Додатку до роботи.
Контрольні питання.
1. 1.У чому полягає основна мета атестації робочого місця?
2. Яка періодичність проведення атестації?
3. Що передбачає атестація робочого місця?
4. Розгляньте загальний порядок проведення атестації робочого місця.
5. Як визначити категорію важкості праці.
6. Монотонність праці як шкідливий виробничий фактор. Стомленість.
7. Психофізіологічні параметри умов праці.
8. Важкість, динамічність, стреси.
