Категорії іменника

Іменник – самостійна змінна частина мови, що називає предмет, дію, процес, властивість, явище і стан та відповідає на питання хто? що?

Іменники змінюються за родами, числами і відмінками та групуються за відмінами.

Рід – граматична категорія на позначення чоловічого, жіночого, середнього, спільного роду.

Число – граматична категорія іменників на позначення одного предмета (однина) і позначення сукупності предметів (множина).

Відмінок – граматична категорія, що служить для вираження зв’язку позначуваних іменниками понять з іншими поняттями (предметів, ознак, процесів).

В українській мові іменники розподіляють за 4 відмінами. До того ж є невідмінювані іменники: журі, лобі тощо.

До I відміни належать іменники жіночого і чоловічого роду із закінченням -а, -я: група, торгівля, комерція, ідея,суддя, голова, Саша.

До II відміни належать іменники чоловічого роду з основою на приголосний та із закінченням -о у Н. відмінку: підприємець, бюджет, звіт, фермер, батько, а також іменники середнього роду, які у Н. відмінку мають закінчення -о, -е, -я: поле, село, мито, здоров’я насіння.

До III відміни належать іменники жіночого роду з основою на приголосних та ім. мати: розкіш, швидкість, річ.

До IV відміни належать іменники середнього роду, які у непрямих відмінках мають суфікси -ен-, -ат-, -ят-: каченя, ім’я, теля, хлоп’я.

Словозміна іменників.

Іменники I та II відміни поділяють на три групи: тверду, м’яку, мішану.

До твердої групи належать іменники I та II відміни з основою на твердий приголосний: група, людина, валюта, прибуток, показник, джерело, рахунок.

До м’якої групи належать іменники I та II відміни з основою на м’який приголосний: продукція, сім’я, проміння, здоров’я, полум’я, вексель, комісія.

До мішаної групи належать іменники I та II відміни з основою на шиплячий приголосний: межа, листоноша, площа, біржа, платіж, дощ, читач.