Параметри економічної терміносистеми

Системний характер має словотвірна структура терміносистеми. У будові термінів терміносистеми проявляються ті ж словотвірні тенденції, що характерні взагалі для всієї літературної мови: 1) афіксація; 2) основоскладання чи композиція; 3) словоскладання чи юкстапозиція; 4) скорочення чи абревіація; і семантичний, або внутрішній, словотвір, що полягає в семантичних змінах лексем». Окрім того, в термінології автори, виокремлюють синтаксичний спосіб утворення складених термінів або точніше термінологічних словосполучень (терміносполук).

Терміни, що ввійшли до економічної терміносистеми, утворені різними способами:

– морфологічним (за рахунок префіксації, напр.: ввіз, вивіз, забезпека, макроринок, гіперстагфляція, сублізинг, суфіксації, напр.: інвестування, квотування, префіксації і суфіксації одночасно, напр.: усуспільнення, шляхом основоскладання чи композиції, напр.: самоокупність, взаємонеплатежі, лізингоодержувач, валютообмін; словоскладання чи юкстапозиції, напр.: аудитор-спадкоємець, траст-фонд, бізнес-план, компанія-інвесто, фірма-андерайтер, банк-форфейтор; ініціальним способом, напр.: СЕЗ (спеціальні економічні зони), СЕП (система електронних платежів), держзамовлення, держмито);

– семантичним (загальновживане слово «підошва» має основне значення «нижня частина взуття, якою ступають по землі», проте в аналізованій терміносистемі стало означати «фазу економічного циклу, в якій обсяг реального національного продукту досяг найменшого значення»);

– синтаксичним (наприклад, холдингові компанії, гіпердовгостроковий кредит, заробітна плата у конвертах, споживча вартість тощо).

¨ Лексико-семантичні явища (синонімії, антонімії, полісемії) термінолексики

Важливим складовим елементом системних параметрів термінології є лексико-семантичні відношення, що проявляються на рівні синонімії, антонімії та полісемії. Лексико-семантичні явища, що спостерігаємо в сучасній термінології у своїх основних виявах принципово не відрізняються від цих явищ у лексико-семантичній системі сучасної літературної мови. Проте вони мають і деяку специфіку, породжену особливостями формування та функціонування терміносистеми.

Більшість термінологів, звертаючи увагу на характеристику терміносистеми, говорять про симетрію плану вираження і плану змісту, тобто однією з найсуттєвіших ознак терміна є його однозначність. Одному поняттю має відповідати один термін. Основною причиною утворення термінів-синонімів є уточнення, деталізація і диференціація змісту поняття в процесі розвитку науки, що нерідко супроводжується переглядом термінів. Синоніми в термінології – це терміни, що належать до одного і того ж детоната, але мають деякі відмінності у поняттєвому плані, крім того, можуть відрізнятися семантикою словотворчих елементів, етимологією, ступенем сучасності та особливостями функціонування. У термінології вважають, що терміни-синоніми виражають ідентичні значення, тому їх ще називають дублетами.

В.П.Даниленко звертає увагу на те, що «термінологічна синонімія істотно відрізняється від загальномовної, оскільки вона не виконує, як правило, стилістичної функції», однак, навіть у ядрі, економічні терміни виступають як стилістично марковані – залежно від сфери функціонування, напр.: система теоретичних економічних наук послуговується терміном «заробітна плата», а галузеві економічні джерела використовують як повну, так і коротку форму терміна.

В ядрі економічної терміносистеми виявлено лише поодинокі випадки синонімії, оскільки категоріальні поняття економіки вже чітко розподілилися між одиницями плану вираження. Ретельний аналіз економічних термінів ядра терміносистеми допоміг виявити синонімічні пари, утворені внаслідок різних словотворчих процесів, напр.: кооперація – кооперування; різні за походженням, напр.: інвестиції – капіталовклади; та синхронне існування повного і короткого найменування поняття, напр.: заробітна плата – зарплата, економіка сфер народного господарства - економіка сфер н. г.; економіка сільського господарства – економіка с. г., агропромисловий комплекс – АПК.

Однією з основних причин розвитку синонімії нині є масштабне запозичення англійських економічних термінів в українську термінологію, з одного боку, і намагання вітчизняних економістів-теоретиків знайти питомо українські відповідники, з другого боку, пор.: ліверидж – підойма, факторинг – перевідступлення, дисконт – зниження, рієлтер – торговець нерухомістю, бартер – товарообмін, форс-мажор – непередбачені обставини.

Доволі часто термінологічні лакуни заповнюються паралельно з різних мов, тому виникають терміни-синоніми різні за походженням, пор.: а кцептант (лат.) – трасант(нім.), ревальвація (лат.) – ревалоризація (фр.), жиро (італ.) – індосамент(нім.), комісіонер (фр.) – фактор (лат.).

Відгомоном панування російської мови в попередні десятиліття можна пояснити наявність цілої низки синонімічних термінів, утворених на українському ґрунті (проте серед них є кальки з російської мови), напр.: знос – зношеність – зношення – зношування – спрацювання, неустойка – забезпека, набувач – набувальник – придбавач. І хоч вітчизняні мовознавці зазначають не відповідність таких термінів, як знос, неустойка, словотвірній системі української мови, однак у практичній сфері вони продовжують своє функціонування.

Абсолютні синоніми в терміносистемі виникають останнім часом під впливом різних словотвірних процесів, на що зверталося вище, напр.: кредитоздатність – кредитоспроможність, нестача – недостача.

Дублетні терміни-синоніми можуть бути різними варіантами одного й того ж слова, що з’являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності приголосних та голосних, пор.: трансфер – трансферт, транш – транша, брокредж – брокераж. Це зумовлено перекладом, різним фонетичним освоєнням іншомовних слів. Наявність інваріантів іншомовних слів свідчить про те, що українська мова власними засобами може оформити те чи інше запозичене слово і пристосувати його до своєї фонетико-морфологічної будови.

Тенденція до стислості та лаконічності, яка спостерігається в термінології, спричинила активне функціонування двох варіантів термінів – повного і короткого, напр.: НБУ – Національний банк України, ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку, ПТП – пропозиція товарів і послуг, агробанк – аграрний банк, сільгоспбанк – сільськогосподарський банк, СВІФТ – SWIFT – Міжнародне товариство міжбанківських фінансових телекомунікацій.

Протилежність, контрастність понять є відбиттям протилежності явищ, що набувають свого мовного вираження в антонімії. Антонімія є однією з важливих семантичних системоформуючих категорій, що охоплює терміни з протилежним значенням.

Кількість антонімічних протиставлень зростає від ядра до периферії в будь-якій терміносистемі, напр.: прибуток – збиток, імпорт – експорт, приватизація – реприватизація, мікроекономіка – макроекономіка, попит – пропозиція, купівля – продаж. Антонімічні пари частіше становлять терміни, які виникли на власне українському ґрунті, є інтернаціоналізмами або запозиченнями з інших мов, проте іноді фіксуємо пари різні за етимологією та структурою, напр.: попит – пропозиція, монополія – вільна конкуренція. Антонімічні пари утворюються внаслідок приєднання до кореня різних словотворчих формантів, напр.:

а) заперечної частки не- до стверджувального слова: ліквіди – неліквіди, виплата – невиплата, рухомість – нерухомість;

б) префіксів з полярним значенням недо-, пере-: недовиплата – перевиплата, недовантаження – перевантаження (виробничих потужностей), недонагромадження – перенагромадження, недооблік – переоблік;

в) інтернаціональних префіксів анти-, де-, дис-, контр-: інвестиція – антиінвестиція; індустріалізація – деіндустріалізація, тінізація – детінізація, колективізація – деколективізація; баланс – дисбаланс, паритет – диспаритет; витрати – контрвитрати, агент – контрагент;

г) двох іншомовних префіксів, зокрема, де-, ре- (девальвація – ревальвація), де- про- (дефіцит – профіцит).

Однозначність у термінології проявляється не лише, коли одному поняттю відповідає один термін, а й тоді коли термін передає одне поняття. Насправді історія науки свідчить, що найбільш змістовні категоріальні поняття, неминуче є багатозначними; багатозначні, відповідно, і терміни, що репрезентують ці поняття.

Неоднозначність терміна частіше за все розвивається тоді, коли обсяг поняття, з яким співвідноситься термін, широкий і термін має універсальний або категоріальний характер, тобто є базовим терміном економічної терміносистеми. Явище багатозначності можливо спостерігати в економічній термінології лише під час фіксації термінів у словниках. У межах конкретного вживання, в певному контексті, тобто у сфері функціонування, – термін однозначний.