А. голуб – голубка, косити – косьба, молодий – молодший, лічити – лічба, весна – весняний

б. легенький – легкий, четверо – чотири, сотня – сто, косити – кошу, ломити – ламати

в. ходити – ходжу, ніжності – ніжність, починати – почну, возити – віз, печі – піч

г. кожух – кожушанка, пастух – пастуше, рука – руці, рука – ручка, текти – потоки

№ 105. Історичні чергування відбуваються у словах:

а. людина – людство, тихий – тихенький, ягода – ягідка, зоря – зірка, стерегти – сторожити

Б. міх – мішок, женити – жонатий, байрак – у байраці, друг – дружба, трясти – трусити

в. шести – шостий, четверо – чотири, друг – друзі, молотити – молотьба, черга – у черзі

г. горох – горошок, боротися – боротьба, гонити – ганяти, скочити – скакати, бджола – бджілка

№ 106. Правильним є твердження:

а. наголос є сегментно-суперсегментною фонетичною одиницею

б. наголос – це фонетична одиниця, що може існувати поза словом

В. наголос виявляється на базі голосного елемента складу, але разом з тим є характеристикою усього складу в цілому

г. наголос належить до сегментних одиниць фонетичної системи мови

№ 107. Дисципліна, що вивчає наголос, називається:

а. синтагматика

Б. акцентологія

в. орфоепія

г. акустика

№ 108. У сучасній українській літературній мові є такі норми вимови приголосних:

а. шиплячий приголосний [ч] вимовляється м’яко