Літературна норма мови — ознаки, правила літературно опрацьованого мовлення, яке є зразком писемної та усної форм спілкування

Розрізняють такі норми української літературної мови:

Назви норм Що регулюють норми Приклади
Орфоепічні Правильну вимову звуків та звукосполучень [с'м’ій'ес':а], не можна [с'м'ійешс'а], [час], а не [ч'ас];
Акцентуаційні Правильне наголошування слів ви'падок, не можна випа'док;
Орфографічні Правила написання слів та їх частин Динаміка, не можна денаміка, Руссо, а не Русо;
Лексичні Використання слів відповідно до їх лексичного значення Рятувальник, не можна рятівник (якщо мова йде про професію); індукційний, не можна індуктивний (якщо йдеться про струм);
Словотвірні Установлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями Материн, материнський, не можна матер’яний;
Граматичні Правильне вживання граматичних форм слів, усталену побудову словосполучень та речень Найперший, не можна самий перший; Він віддав дівчині цю дивовижну гірську квітку, яку можна бачити лише в Карпатах. Не можна: Він віддав цю дивовижну гірську квітку дівчині, яку можна бачити лише в Карпатах
Пунктуаційні Уживання розділових знаків Але, на жаль, у постанові жодним словом не згадано про одиноких людей похилого віку. Не можна: Але на жаль у постанові жодним словом не згадано про одиноких людей похилого віку.
Стилістичні Регулюють доцільність уживання мовних засобів у конкретних стилях мови У зв’язку з тим, що... не можна бо... в офіційно-діловому стилі. Море глибиною, не можна глибоченне море в науковому стилі

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: