Мова і професія. Вимоги до мови і професії

Мова нації - універсальна система, в якій живе національна душа

кожного народу, його світ, його духовність.

У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови.

Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає.

Основний критерій - знання свого фаху, рівень володіння професійною

термінологією.

Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й

політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями,

термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних

професій підвищуються і вимоги до мови.

Мовні знання - один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то

правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще

орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових

контактах.

Науково-технічний прогрес наповнив мову новими по­няттями, що властиві різним професіям. Мова представ­ників різних галузей виробництва, народного господарства дедалі збагачується і цей процес відбувається завдяки формуванню мови трудівника будь-якої професії, усуненню мовних примітивізмів, збагаченню науково-технічною, су­спільно-політичною лексикою і термінологією, появі нових понять.

Що ж таке професіоналізми? Професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність чи фах, або вид занять не мають розвиненої термінології (мова мисливців, рибалок тощо).

Друга група професіоналізмів — це загальнозрозумілі слова, які, проте, не є літературними.

Знати мову професії — означає знати лексику, логіку вислову, структуру формулювань. Для ділових документів споріднених установ професіоналізми можливі й зрозумілі, але для міжвідомчих справ вони небажані.

До професіоналізмів належать слова, вжиті в особливо­му, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери. Наприклад, літературна норма не допускає вживання абс­трактних іменників у множині, а в мові професійній такі випадки трапляються.

Часто слова означають наявність якихось ознак (якіс­ний, кваліфікований). У деяких професійних колективах вони вживаються на позначення високого (найвищого) рів­ня тієї самої ознаки.

У межах одного колективу, однієї спеціальності може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові слова виникають за рахунок словоскладання, нових префіксів та суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доу­комплектувати, дообладнати); недо- (недопромисел, не-довнесок); за- (задебетувати, запроцентувати); над-, серед-; серед суфіксів -ість, -ат, -ація та ін.

Що вища мовна культура, то менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні.

Засмічують мову й недоречно вжиті слова, що давно вийшли з ужитку. Проте в мові документів законодавчого характеру трапляються такі, які в літературній мові вважа­ються застарілими, а в юридичних документах належать до активної лексики.

Застарілі слова в офіційних документах іноді вживають­ся з певною стилістичною метою, надаючи мові певної уро­чистості.