Фразеологізми – особливі мовні одиниці – мають чітко виражене стильове призначення. Вони тяжіють до окремих стилів і в текстах цих стилів найчастіше вживаються. Пояснити це можна тим, що вони співвідносні зі словами, бо, як правило, виражають одне поняття, використовуються як образні синоніми і мають виразне стилістичне забарвлення.
Кожний стиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел їх походження.
До книжних фразеологізмів належать термінологічні словосполучення, поява яких зумовлена постійним розвитком різних галузей науки, культури, техніки.Ці фразеологізми найчастіше використовуються в науковому, діловому і публіцистичному стилях. У творах художньої літератури вони вживаються рідко. Термінологічні словосполучення, як і інші групи фразеологізмів, означають одне поняття і в мовленні виступають як готовий вислів, що не членується: коротке замикання; іменний складений присудок; площа нагріву; адамове яблуко; північне сяйво; неповні речення; технічний мінімум; мічені атоми; узяти в лапки; юридична особа; заробітна плата тощо.
Фразеологізми можуть перебувати в синонімічних зв'язках як з окремими словами, так і між собою. Наприклад: живучий – скрипуче колесо довго ходить; і довбнею не доб'єш; Кощій Безсмертний; скрипуче дерево довго стоїть. Фразеологізми-синоніми більш експресивні, ніж окремі слова, тому вони вживаються в розмовному, художньому стилях, а слово живучий — стилістично нейтральне. Синонімічні ряди фразеологізмів, на відміну від лексичних синонімів, об'єднують емоційно забарвлені вирази. Синонімічні фразеологізми широко використовуються в художніх текстах: Спересердя на жінку накричав — ні за що, ні пре що.
У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів. Наприклад: Бути чи не бути — питання вирішене. Як бути — ось у чім питання; Пасажир — це звучить гордо. Навіщо ламати наукові списи?
Фразеологізми є одним з невичерпних джерел багатства і виразності мовлення, але вимагають доречного вживання.