Лінгвіністичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності

У лінгвіністичних, або філологічних словниках предетом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвіністичні словники бувають різних типів.

16) Тлумачні словники, в яких дається поснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові. В цих словниках фіксуються лексичні норми укр. літературної мови. Вони є найважливішими серед одномовних словників.

17) Перекладні словники, в яких подається переклад слів з 1-єї мови на іншу. Вони є найпопулярнішими серед різних типів словників. Перекладні словники бувають двомовні, чотиримовні та ін.

18) Термінологічні, або номенклатурні словники, в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.

19) Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.

20) Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правльні граматичні форми вміщених у ньому слів.

21) Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.

22) Словники іншомовних слів, які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

23) Історичні словники, в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

24) Синонімічні словнки, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови.

25) Діалектологічні словники, в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території, незалежно від того, поширена вона в літературній мові чи ні.

26) Фразеологічні словники, в яких дається поснення значеньфразеологічних зворотів (тлумачні фразеологічні словники) або подається їх переклад з 1-єї мови на ін. чи вказується відповідник в ін. мові.

27) Частотні словники, в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення.

28) Словники власних імен, в яких фіксуються вживані в даній мові власні мена.

29) Обернені, або зворотні словники, в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотньому порядку літер: не з початку слова, а з кінця, тобто за “оберненим алфавітом”.

30) Топонімічні словники, в яких описуються назви географічних об”єктів (топоніміка – це розділ мовознавства, що вивчає географічні назви).

31) Словники мови окремих письменників, в яких подаються й пояснюються всі вживані в творах того чи іншого письменника слова.