Доповідь

Проголошення доповіді вимагає серйозної підготовки. Перший крок у підготовці — накреслити мету та завдання виступу, ви­значити коло питань, що їх він має охопити. Насамперед, зазда­легідь слід сформулювати предмет та тему останнього (можливо, все це вже було визначено організаторами зібрання). Другий крок — добір допоміжної інформації. Остання ж може бути отримана з двох джерел 1) теоретичні джерела — це можуть бути статті в. періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники; 2) усні розмови з обізнаними з проблемою людьми. Висвітлювані питання мають грунтуватися на найновіших дослідженнях та наукових публікаціях (якщо це науковий висіуп), на останніх виступах у пресі,.на радіо та телебаченні, як прихильників, так і опонентів (якщо це політичний виступ), на аналізі та посиланнях на протоколи по­передніх засідань (якщо це громадські збори). Добираючи інфор­мацію, необхідно пам'ятати, що повідомлення буде теоретично обгрунтованим та актуальним лише за умови наявності промо­вистих прикладів.

Завершивши підготовку, слід організувати інформацію в певні категорії, надати їй чіткості, визначити та сформулювати власне бачення проблеми. Доповідь слід будувати, дотримуючись наступ­них вимог: теоретична обгрунтованість, опора на фактичний мате­ріал, наведення переконливих прикладів, власне бачення проблеми.

Наступний крок — написання плану догґовіді на папері, що містить:

• вступ,

• основний текст (серцевина доповіді),

• висновки.

Вступ

Початок доповіді є визначальним і повинен чітко й перекон­ливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть кон­кретної справи, містити докази. Першочерговим завданням допо­відача на цьому етапі є привернути й утримати увагу аудиторії. Для того, аби не дозволити думкам слухачів розпорошитися, вже після перших речень доповіді, необхідно висловлюватися чітко, логічно та змістовно, уникаючи зайвого. Відповідно, речення мають бути короткими й стосуватися виключно суті питання, варто ін­тонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання і виражати своє ставлення до предмета мовлення.

Практичні поради доповідачеві:

1) подякуйте тому, хто представив вас аудиторії (наприклад, голові);

2) чітко назвіть тему вашої доповіді та проблему, що їй при­свячена остання;

3) стисло поясніть, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що, насамперед, звернете увагу. Обмежте кількість аналізованих у доповіді питань. Зазначте, яку візуальну допомогу ви задієте (відеофільми, графіки, діаграми, таблиці та інші ілюстративні ма­теріали).