Розписка

Розписка — це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передання й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей.

До розписки входять такі реквізити:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посада того, хто дає розписку;

2) посада, прізвище, ім'я та по батькові того, кому дається

розписка;

3) у чому конкретно дано розписку (обов'язково слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

4) дата й підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються суми грошей, у розписці вказують адресу, номер і серію паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуть­ся словами, а в дужках — цифрами: в сумі п 'ять тисяч шістсот двадцять (5 620) гривень. Підпис особи, що дає розписку, засвід­чується нотаріальною конторою.

Розписка пишеться лише в одному примірнику.Ніякі виправ­лення в ній неприпустимі.

Зразки розписок:

Розписка

Я, старший викладач кафедри географії Національного пе­дагогічного університету імені М. П. Драгоманова Мойсієнко К. А;

отримав від завідувача складу Бережного Т. Ф. у тимчасове ко­ристування для членів археологічної експедиції: 1) двадцять (20)

рюкзаків; 2) шість (6) наметів: 3) двадцять три (23) лопати;

4) п 'ять (5) емальованих відер. Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку.

Підстава: наказ ректора університету № 325від 12.07.96р.

16.07.96 (підпис) Розписка

Мною, студентом педагогічно-індустріального факультету^ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгома­нова І. С. Боровком, отримано від завідувача бібліотеки М. Т. Тес-ленко для тимчасового користування на час канікул 2 (два) під­ручники з креслення, 1 (один) підручник з математики й 1 (один) «Український правопис».

24 січня 1997р. (підпис)

Розписка

Я, Проценко Тимофій Максимович, отримав від Сорокіна Ана­толія Григоровича гроші в сумі сто (100) гривень. Зобов'язуюсь повернути всю суму 01.12.96р.

Домашня адреса: Київ-53, вул. Артема, 31, кв. 8. Паспорт серія МА№ 630085. (підпис)

Дата

§ 16. Написання частки не з різними частинами мови

Написання не разом чи окремо з різними частинами мови за­лежить від того, чим виступає не — часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не є заперечною часткою, то вона з усіма частинами мови пишеться окремо, а якщо префіксом — то разом. Разом не пишеться:

1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо вони без частки не не вживаються: негода, необхідність, ненависть, негайний, неволити, невтомно.

2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо вони набувають нового, протилежного значення і їх можна замінити синонімічними (близькими за значенням) словами: швидкий — нешвидкий (повільний), доля — недоля (лихо), або коли слова з част­кою не утворюють одне поняття: невміння, незнайомий, несподі­ванка.

3. У складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки в іменниках, прикметниках, дієсловах, прислівниках:

недобачати, недоїдок, недоказаний, недоладно.

4. З прикметниками й дієприкметниками, які виступають озна­ченнями і не мають при собі пояснювальних слів: незагартований організм, непрочитана повість.

Окремо частка не пишеться:

1. З дієсловами (дієприслівниками), числівниками, приймен­никами, сполучниками, деякими прислівниками й більшістю зай­менників: не зачіпати, не спитавши, не три, не п 'ятий, не тебе, не завтра.

1. З іменниками, прикметниками, дієприкметниками, прислів­никами за наявності протиставлення: не глибокий, а мілкий; не воля, а рабство; не позичений, а власний.

3. З дієприкметниками, коли вони мають при собі залежні слова або виконують функцію присудка: не спростований ніким факт, проблеми не розв 'язані.

Вправа 201. Напишіть розписку: 1) про одержання устаткування для майстерні від заводу, 2) про одержання українських костюмів для вечора.

Вправа 202. Складіть розписку про одержання з книгарні книжок для бібліотеки; самостійно визначте: 1) назви книжок; 2) їх кількість; 3) можливу вартість; 4) на яку суму.

Вправа 203. Напишіть не із словами разом чи окремо й поясніть їх правопис.

Не/вблаганний, не/густо, не/в'янучий, не/краще, не/врожай, не/ жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/ йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний, не/ далеко, не/спроста, не/доречно, не/абиякий, не/білений, не/густо, не/доліт, не/дорого, а дешево, не/довиконати, не/охота, не/мій, не/ дев'ятий, не/раз, не/досить, не/проворний, не/істотно, не/з'ясоване досі питання, не/там, не/переконливий, ніде не/знаний, не/активний.

Вправа 204. Перепишіть речення. Напишіть не із словами разом чи окремо й поясніть правопис.

1. Не/щасна, не/правдива людина, що добровільно й легко зрі­кається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Хар.). 2. Видатний учений довго й напо­легливо йде до свого відкриття, йде не/повторними шляхами (3 газ.).

3. Рідна мова — не/зборна таїна, яка робить народ народом і увіч­нює найтонші порухи його душі (Вих.). 4. Пробачте поетам ди­вацтва не/злі: не/багато поетів живе на землі (Ол.). 5. Вересневе сонце не/помітно зайшло за потріскані не/густі хмари і зразу ж розіслало аж за ліс не/добілені полотна (Стельм.). 6. Ми на межі того часу, коли не/знане стане знаним. Та не/збагненності красу не/ поховає людство з нами (Дмит.). 7. Чи на майдані коло церкви, чи на засніжених полях, бували жертви, жертви, жертви... Не/легкий був до волі шлях (Тич.). 8. Ні! Сили на землі нема і сили на землі не/буде, щоб потягти нас до ярма (Рил.). 9. В майстерні вже не/ перший рік працює він зразково (Біл.). 10. Треба було перейти рівне, не/заросле й не/закрите ні/чим місце, щоб опинитися в комишах (Коц.). 11. Чи не/від того, що ми свого часу призабули мамину пісню над колискою, наші діти так легко, з такою бай­дужістю одцуралися од народного мелосу і стали епігонами, гірше того, популяризаторами чужого, не/рідко майже не/зрозумілого, а то й шкідливого музикування (Скурат.).

Вправа 205. Запишіть українською мовою, поясніть потрібні орфограми.

Век не забьіть; не без причини; невозмутимьш; непоколеби-мнй; неоткуда ждать известий; неутомимьій; как не забить; не в пример; не к добру; непреклонньїй; несмотря на дождь.

Вправа 206. Залишіть слова, які без не не вживаються, складіть з ними речення.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке розписка?

2. Які дії вона підтверджує?

3. Які основні реквізити містить розписка?

4. З якими частинами мови й за якими правилами частка не пишеться разом?

5. Сформулюйте правила, спільні для різних-частин мови, за якими частка не пишеться окремо.

6. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим, виправте помилки. Поясніть написання не з різними частинами мови.

Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, пере­ливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність/українського серця й украіціської землі. Геніальні композитори Моцарт і Бет-ховен, Глинка й Чайковський, Барток і Стравінський скористалися українськими мелодіями у своїй творчості; а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Українська мова не вчора придумана. Вона — не сирота, вона має слов'янську родину і світову славу. Вона має все.

Перебудова нашого суспільного життя, нашої політичної сис­теми й економіки — це так само перебудова національних взаємин між народами. Ми наче прокинулись із Шевченковим окликом:

«Ох, не однаково мені!»... Ми повторимо ще й ще раз: нам не однаково, чи буде наша земля вкрита золотом пшениці й мови, чи буде вона лежати під снігами байдужості, національного нігілізму.

Життя літака обчислюється кількістю годин, коли він знахо­диться в небі, а не в темних ангарах чи на бетоні аеродромів. Життя людини так само обчислюється й вимірюється тим, скільки пе­ребуває вона в небесах любові, в небесах творчого діяння, а не тим, скільки хліба й солі споживатиме і скільки зносить одежі. І народ, хоч би який багатий він був матеріально, втрачаючи мову й пісню свою, стає подібним до домашньої птиці, що має крила тільки для того, аби накривати ними тлущ і давати з них пір'я для подушок та перин (ЗаД. Павличком).