Брабантська революція

1789-1790-спроба здобут бельг народ незалежн. Бельг провінц-арена перш буржуаз револ. Після війн за ісп спадщ за Раштадським догов (1714)бельг пров перейш під владу асвт Габсб. Австрійські Нідер-10 провінц, які очол ген-губерн. Суттєво відрізн у розв одна від одн. Права бел-ців базув на хартії, яка зобовяз монарха визнав всі їх права. Найб розв за Марії Терезії. За Йосипа ІІ-перет бельг пров в одну з провінц імпер(мав намір). Австр Нід под на 9 округів, кожен контрол інтендантом. Ліквід всі провінц суди і створ 2 апеляц ради в Брюселі. Це ухвал в січ 1787. Юристами пров Брабант вони оцінені як перевищ імператором своїх зобовяз-мирний австр рух. 1789 Йосип ІІ розпуст брабант штати оголос позазаконом. До Брабант приєдн інші пров. Оголос антиавстр рух Ван дер Ноот та Жан Франсуа Вонк. Ноотисти -інтереси духов, двор, арист кіл. Мета-віднов статус бельг пров, конституції. Вонкісти -середн буржуа, майстри. Ноотисти зверн до РОП. У разі перемо-бельг статх мав стати принц Оранський. У ніч на 24.10 бельг добровол армія ввійш не тер автр Нідер і розпоч звільн Брабант. 1789 -вся тер бельг пров звільн від авст військ, крім Люксемб. Сформ револ комітет; нац конгрес. Погляди розділ: консерватори -за старі порядки(Вандерлоуд) вонкісти -треба провест демокр рефор. Січ 1790-нац конгрес(9 провінц) зібр у Брюсел-утвор незалеж держ- Бельгійські об’єдн штати. Закон влада -ген штати, викон -конгрес. Груд 1790-віднов владу Габсб. Брабант револ-поразка бельг провінц. Бельгія 10 місяців вперше була незалеж. Провінц були звільн з авст панув внаслідок війн у Фр 1794. Головні завоюв Фр револ мали велике знач для білег пров.

На поч 1787 за широк участ міськ бідноти і селян в бельгі провінц утвор антиавстр націон фронт, на чолі якого представн буржуаз партій- консервативної, що захищ інтереси катол церк, велик землевлас і цех корпорац(«ноотісти»), і ліберальної, що об'єдн част середн і дрібн міської буржуа(«вонкісти»). Під впливом ВФР антиавстр рух посилився; в місті Бреда у вер 1789 створ Револ комітет з представн «ноотистів» і «вонкістів». У жов 1789 бельг волонтер армія, перейшовш бельг-голланд кордон, поч військ дії проти австр військ на тер Брабанта. Народні повстан, що почал в Брюсселі та інших бельг містах, дозволили повстанцям на поч груд завершити звільн майже всієї терит Бельг. 7.01.1790 за ініціат лідерів «ноотістів» Г. ван дер Ноот і Г. Ейпена в Брюссел скликан Націон конгрес звільнених провінцій, який оголос про позбавлен влади Йосифа II і 11.01.1790 проголос незалежн Бельг обєдн штат. Констит, прийнята Нац конгресом, носила буржуазно-аристокр характер. Вимоги селян про скасув феодальн повин не були задоволені. Внаслідок цього значна частина селян відійшл від участ в революц. Незабаром «ноотісти» виступили проти «вонкістов», які зажадали розшир виборч прав, і в ніч з 15 на 16 берез 1790 розгром їх. Скориставш важким внутрполітич становищем Бельгії, Австрія в груд 1790 знову підпорядка собі цю терит.