Війна іспанського народу за незалежність (1808-1813) та І революція в Іспанії

Оголос контин блокаду, Напол виріш покласти край англ торг на Пірен п-ові й перетв Ісп та Португ на залежні від Фр держави. Принцип -все для народу, але без участі народу. Ісп розірв дипл віднос з Фр. 1793-95 -війна з Фр. Ісп стає союзн Фр. 1807 -Напол ввів арм на тер Ісп, бо вона оголос війну Португ. Король- Карл 4. Ісп сподівалися, що корол чинитиме опір фр. Спостеріг напруж у корол сімї-Карл 4 і Фернанд. 1808 -Напол проголош свого брат Жозефа корол Ісп. 02.05.1808 -поч повстан в Мадриді(придуш, але по Ісп утвор партиз загони). Напол виріш розпоч реф. У м. Байон зібр вищі ісп стани і продиктув текст І Конст-поділ на 3 гілки влади. Ісп провінц поч огол війну. Офіційно -літо 1808. 20.06.1808 ісп армія розбила біля Дюпона фр. У цій боротьб ісп отрим допом від Англ. У міст і провінц утворюв повстанські хунти (комітети). Під тиском народн мас хунти скасов цехи та гільдії, конфісков майно прихильн Фр, створ загони повстан військ. Верес 1808 -сформ уряд повсталих- центральна хунта прогол Фернанда корол. У листоп 1808 арм Напол вторгл в Ісп. Груд -Нап захоп Мадрид, але війн продовж- герілья. 5.12.1808 Жозеф Бонап повернувся у Мадрид. Незабаром фр війс захоп всі великі ісп міста. Фр арм спустошила ісп землі. На міст та провінц накладено великі контрибуц. Майже вся країна охоплена «малою війною», яку вели партизан загони. 62 дні трив облога м. Сарагоса з 21.12.1808 по 20.02.1809, але перемога була за фр. Під час війни висунулось багато таланов ватажків партизан загонів. Одним із них- Міна -здобув чин генерала. 1810 -повсталі провели вибор в парлам(кортеси)-засідали з вересня 1810 в Кадісі. Панівн теч в кортесах-прихильн констит монарх– ліберали. Кортеси проголос скасув гільдій, цехів і окремих феодальн повин селян. Найважливіш акт кортесів-ухвал констит 1812, яка встановл принцип верховенства нації, однопалатні кортеси, надавала виробничих прав чолов населен країни, передбачала відповідальн міністрів перед кортесами, місцеве самовряд, загальна військова повинність. Духівництво добилось оголош катол єдиною релігією країни. 1812 -схвал Каддіська Констит: народ носій влади, поділ влади. Ісп- констит монарх. Напол не зміг придус опір. Груд 1813 - Валанський мир: Напол визнав королем Фернана(той проголос себе абсолютн монархом). 1814-20 -управляв сам- абсолютистське шестиліття.