Австрійська держава наприкінці 18 – початку 19 ст

Під вплив Фр рев у Авст поч рух прихил якобін за перетв на констит монарх-очолив Хебенштрайт. Розроб план переворот(1794 викрито). Угор якоб- Мартинович (мета-знищ монарх). Вплив Фр револ на всі част Авст. Р-ток капіталізм в селі і місті відб з різним рівнем інтенсивності. Кін 1784–в Трансильв під кер Хорії,Клошки,Крішана відб найбільш в імп повстан. Фр револ прискор процес формув націй в імп. 1787– антиавстр рух в Бельгії. 1789–австр війська покинули країну. Угорщ –комітати відмовл платит податк, виставл рекрутів, постачати до армії продовольст. «Освіч абсолютизм» зазнав краху. Січ 1790–Йосиф відмін майже всі свої реформ окрім указів про особисту кріпосну залежн, про віротерпим і про жалування нижчого духовенства. Леопольд ІІ(1790-92) –поступов перехід до феодал-абсолютист реакції. Прагнув віднов єдність двору і феодал станів, приборкати бельгійц, Угорщ, вийти із війни з Туреч(мир в Систові 1791). Опирався на союз з Берліном. Л. ІІ підтверд констит Угорщ, одобрив те, що країни угор корони є самостійним цілим і не можуть управлятися подібно до інш частин імп. Йому вдалося добитися миру між угор дворянст та угор двором. Франц ІІ(1792-1835) –завершив перехід до реакційного абсолютиз розгромив республікан рух. 1795– указ, який заклик всіма способами перешкодж засн нових фабрик в столиці. 1802,04–заборон буд нових підприємств в межах міста, згодом-не ближче ніж 4 милі до нього. Цензура книг, газет, журналів, творів мистецтва (праці Гете, Шиллера тощо). 1804 -Франц ІІ прийн титул імпер Австр. 1805 -уряд очол граф Філіп Штабілан -мріяв реформ Авст. Австр-одним із ініціатор ств антифр коал. 1805, 09–повністю окупован. 1806–під тиском Напол Габсбурги відмов від титулу римськ-герман імператора. 1809–мін закорд справ став Клеменс Меттерніх. Зумів утрим свого монарха від вступу у війну до 1813. Австр, програвши всі кампан, опинилась в числі переможців. Їй поверн всі захоплені Напол терит, окрім Бельгії, вона увійшла в Нім союз.

84. Німецькі держави наприкінці 18 – початку 19 ст.

Наприкін 18 ст прискор розвит капіталістичн ладу, виник нові мануфакт, посилюв застосув найман праці в гірництві та інш галуз промисл. В Берліні, Саксонії зросла кіл-ть робітн і ремісн. Збільш вивіз зерна з Прус в Англ та інші країни Зх Євр. Політ роздробл, панув дрібно держ абсолютизм. Основн масу насел Нім станов селяни-феодал залежні від поміщ і підляг їх суду. Зрост торг і промисл сприяло посил експлуатац селян поміщиками. 1789 поч селян повст на корд з Фр. Нім держ-місце перебув фр емігрант(найб у м Кобленс). 1791 -прус к Фрідріх-Вільг ІІ і авс імп Леопольд ІІ укл і Пільніце угоду про спільн дії проти Фр(війн поч 1792) Місто Мойнц зайн фр війс у жовт 1792 -тут виник клуб--Т-во друзів свободи і рівності(очол Георг Форстер)-бл 500 чол. Груд 1792 декрет фр конвент прогол суверенітет нім народу і вибори нов. влади. Лют 1793 вибори в Рейнсько-нім нац. конвент(перші на тер Нім демократ вибори). Берез поч роботи конв (голова Форстер).Прогол перш демок респ- Майнська (вход до Фр). Літо 1793 -поверн старі порядки. Базельський (1795) і Люневільський (1801)мир-лів берег Рейну(Прус) закріпл за Фр і цим поклад початок ліквід СРІ нім нац. 1803 -Напол лік від 112 дрібн нім держ. 1806-ств Рейнський союз:16 держав+5(згодом). Центр-Франкфурт. 1809 союз розшир, включ до нього Тіроль і Пн-Зх Нім. 1810 заснов Франкфуртське герцогство. Протектор-Напол. На 1812-цей союз охоп всі нім земл крім Австр і Прус. Зі створ союзу-ліквід СРІ. У залежних від Напол державах Зх Нім скасов багато феодальн прав, цехів і монастирів, запровадж суд присяжних. З 1807 -реформ в Прус, які очол міністерство під керівн Штейна. 1810-22-ці реф очол мін на чолі з Гарденбергом. Проводились в дусі осв абсол. Оборонна модернізація -термін, яким характ суть прус перетвор. Мета-деформувати в націю. Централ стала аграрн реф. 1807 -жовтневий едикт:скасов особист залеж селян, ліквід становий поділ сусп; селяни могли куп земл, свода вибор професій. Фінансова реф -секуляриз церк власн, податок на розкіш. Цехові монопол скасов. Адміністративна -вищий орган упр-Рада міністрів, 5 міністерств. Запровадж міськ самоуправ. Військова-скасов привілей дворян на отрим посад в арм, скасов тілесн покаран, створ навчений резерв арм. Рейн союз -реліг терпим, рівних підданих, рівне оподатк, незалежн судів, ухвал кодекс Напол. 1807-схвал Констит у Вестфалії, 1808-у Баварії. Реформи в нім земл-альтернатива револ.