Брабантська революція

Брабантськая революція 1789-1790, буржуазна революція, що почалася в Брабанті; стала спробою звільнення бельгійських провінцій, які входили з 1714 до складу Австрійської імперії. На початку 1787 за широкої участі міської бідноти і селянства в бельгійських провінціях утворився антиавстрійські національний фронт, на чолі якого стали представники буржуазних партій - консервативної, що захищала інтереси католицької церкви, великих землевласників і цехових корпорацій («ноотісти»), і ліберальної, що об'єднувала частина середньої і дрібної міської буржуазії («вонкісти»). Під впливом Великої французької революції антиавстрійський рух посилився; в місті Бреда у вересні 1789 був створений Революційний комітет з представників «ноотистів» і «вонкістів». У жовтні 1789 бельгійська волонтерська армія, перейшовши бельгійсько-голландський кордон, почала військові дії проти австрійських військ на території Брабанта. Народні повстання, що почалися в Брюсселі та інших бельгійських містах, дозволили повстанцям на початку грудня завершити звільнення майже всієї території Бельгії. 7 січня 1790 за ініціативою лідерів «ноотістів» Г. ван дер Ноот і Г. Ейпена в Брюсселі був скликаний Національний конгрес звільнених провінцій, який оголосив про позбавлення влади австрійського імператора Йосифа II і 11 січня 1790 проголосив незалежність Сполучених Штатів Бельгії. Конституція, прийнята Національним конгресом, носила буржуазно-аристократичний характер. Вимоги селянства про скасування ще залишалися феодальних повинностей не були задоволені. Внаслідок цього значна частина селян відійшла від участі в революції. Незабаром «ноотісти» виступили проти «вонкістов», які зажадали розширення виборчих прав, і в ніч з 15 на 16 березня 1790 розгромили їх. Скориставшись важким внутрішньополітичним становищем сполучених штатів Бельгії, Австрія в грудні 1790 знову підпорядкувала собі цю територію.