Предмет, метод і функції економічної теорії. Економічні закони та категорії

Економіку розглядають з двох аспектів: як господарську діяльність, тобто діяльність людей, спрямовану на виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ, а також як науку, яка досліджує різноманітні економічні явища та процеси, що відбуваються в суспільстві.Найбільш загальною екон. проблемою є безмежність потреб та обмеженість ресурсів і предмет економічної теорії полягає у наступному: це діяльність економічних суб`єктів, спрямована на ефективне використання обмежених економічних ресурсів з метою задоволення безмежних суспільних потреб.Економ.категорії – загально-логічні поняття, які абстрактно характеризують сутність певного економ.явища (ціна, прибуток, собівартість).Економ.закон – це найбільш суттєві стійкі причинно-наслідкові зв’язки в економ.процесах та явищах.Основні економ закони: Загальні закони, які діють упродовж усього історичного розвитку суспільства.Особливі закони, які властиві деяким економ.системам.Специфічні закони, які притаманні певній економ.системі або окремому періоду їх розвитку.Функції економ.теорії: Пізнавальна функція скл. У формуванні економ.мислення і володінні інструментами економ.аналізу.Позитивна економ.теорія досліджує економ.явища, такими, якими вони є.Нормативна економ.теорія оцінює нормативні явища, з точки зору того, якими вони повинні бути.Методологічна функція розробила загальні методологічні принципи для проведення конкретного економ.аналізу.

Економ.теорія є фундаментальною базою всього комплексу економ.наук: галузевих, міжгалузевих, економ.географія, маркетинг і т.д.Практична функція передбачає розробку принципів та методів раціонального господарювання та науково-обґрунтованої економічної політики.

2.Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб.

Економічні потреби — це потреби в економічних благах. I. За характером виникнення: первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо; вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.II. За засобами задоволення: матеріальні (потреби в матеріальних благах);нематеріальні (духовні потреби).III. За нагальністю задоволення:першочергові (предмети першої необхідності);другорядні (предмети розкоші).IV. За можливостями задоволення:насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволен); ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).V. За участю у відтворюєальному процесі:виробничі (потреби у засобах виробництва); невиробничі (потреби у споживчих благах).VI. За суб'єктами вияву:особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);колективні, групові (потреби групи людей, колективу);суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).Всезагальний економічний закон зростання потреб - безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб. Виділяють. 3х основних суб’єктів економіки: економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих ціні доходів;економ. інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.