Класифікація електронної медичної апаратури

Узагальнюючи досвід застосування електроніки в меди­ци­ні, можна сказати, що вона, в основному, використову­єть­ся для розв’язання таких задач:

а) отримання первинної медичної інформації;

б) обробки й автоматичного аналізу отриманої первинної інфор­мації;

в) створення силових полів для впливу на організм, у то­­му числі й отримання адекватних подразників (електростимуляція);

г) моделювання процесів, які відбуваються в організмі;

д) автоматичне управління органами і системами, про­те­зування органів і систем, слідкування за функціональним ста­ном організму пацієнта.

Можна виділити два основних класи електронної ме­дич­­ної апаратури (ЕМА): діагностична і фізіотерапевтична.

1. Діагностична електронна медична апаратура при­зна­­ча­ється для:

а) реєстрації біопотенціалів (прикладами таких приладів є електрокардіограф, електроенцефалограф, реєстра­то­ри мі­о­­грам, шкір­­но­гальванічних реакцій тощо);

б) реєстрації неелектричних величин (наприклад, ФКГ-фо­но­кардіограф, БКГ-баллістокардіограф тощо);

в) передачі медичної інформації на відстані (ендо- і те­ле­­метрична апаратура);

г) отримання рентгеноконтрастних зображень;

д) ультразвукового сканування органів і тканин;

е) радіоізотопного дослідження функцій органів і систем.

Сучасна медична апаратура, яка реалізує складні діаг­но­стич­ні методи (рентгено- і ультразвукові томографи, ана­лізатори біопотен­ці­алів тощо), працює, як правило, в комплек­­сі з ЕОМ.

2. Фізіотерапевтична електронна медична апаратура використовується для терапевтичної дії на органи і тканини різними фізичними факторами, що створюються цими апа­ра­­тами. Можна виділити такі типи фізіотерапевтичної апа­ра­­тури:

а) апаратура, в якій використовується дія постійного фі­зич­ного поля (апарати для гальванізації, електрофорезу, фран­клі­­нізації);

б) низькочастотна ЕМА (частоти до 20 кГц; апарати для електро­стимуляції, електроімпульсації);

в) високочастотна ЕМА (частота 70 кГц – 30 МГц; апарати для дарсонвалізації, діатермії, індуктотермії);

г) ультрависокочастотна ЕМА (частота 30–300 МГц; апарати для УВЧ-терапії);

д) надвисокочастотна і крайньовисокочастотна ЕМА (час­­тота понад 300 МГц, НВЧ-апарати, апарати КВЧ-те­ра­пії).

Крім перерахованих вище, у фізіотерпії викори­сто­вують­­ся апарати для отримання рентгенівського і гамма-ви­про­мінювання, потоків елементарних частинок, ультра­зву­ко­­вого і лазерного випромінювання тощо; їх застосовують для дії на патологічні ділянки органів і тканин.

Електронна техніка широко використовується також в ін­ших галузях медичної науки і практики:

а) в експериментальній медицині і наукових дослід­жен­нях;

б) в організації охорони здоров’я і профілактичній ме­ди­цині;

в) у навчальному процесі.

Для цих напрямків характерне створення складних ви­мі­рювальних комплексів, функціональних кабінетів, обчислю­вальних цент­рів, обладнаних різноманітною електронною технікою.