М. Ганді

видатний індійський філософ і політик

На початку XXI сторіччя, коли людство пережи­ває надзвичайно складний період загрозливого розростання глобальної екологічної кризи й необхідно дбати про її нейтралізацію та ліквідацію, переходити до нової політики природокористування й нової філософії життя, найважливішими завданнями мають стати:

• безумовне здійснення конверсії свідомості й моралі (екологічної конверсії) в планетарному масштабі;

• на базі цього — здійснення контролю за зростанням народонаселення (насамперед — у країнах, що розвиваються);

• збереження біорізноманітності, відновлення природних ресур­сів там, де це можливо, розширення заповідних територій дооптимального рівня;

• реалізація ресурсозберігаючих програм самоконтролю й само­обмеження як окремими особами, так і колективами людей,націями, державами й, зрештою, людською спільнотою;

• впровадження нових ресурсозберігаючих технологій і техноло­гій виробництва енергії, промислових і продовольчих товарів,

які завдають найменшої шкоди довкіллю (тобто таких, що виробляють найменшу кількість відходів і забруднень);

• розроблення та ефективне впровадження нових технологій пе­реробки відходів (особливо синтетичних поліетиленів, пластмас, поліхлорвінілів, поверхнево-активних речовин тощо)із доведенням ККД до 100 %.

Ці завдання мають вирішуватися на основі плідної кооперації з довкіллям, гармонізації стосунків із природою, що дасть змогу забезпечити стійкий, збалансований розвиток цивілізації у XXI столітті. Для цього необхідно дотримуватися таких правил:

• у кожному конкретному регіоні використовувати такі ресурси й у такій кількості, щоб відбувалося поступове відновлення їх завдяки природним процесам;

• управління стабільністю природних процесів має орієнтувати­ся не на окремий елемент довкілля чи окремий процес, а на всіелементи й процеси, оскільки вони нерозривно пов'язані;

• економічні фактори не мають домінувати над екологічними - потрібен розумний баланс;

• слід завбачати віддалені наслідки негативних впливів на приро­ду й запобігати їм.

Підставою для будь-яких прароде/перетворювальних дій має слугувати науково обґрунтований прогноз. Виконання цієї вимоги обов'язкове, незалежно від масштабу заходів — регіональних, континентальних чи планетарних. Цю вимогу ми називаємо екологічним імперативом. На нього зобов'язані зважати не лише ті, чия діяльність має господарський характер, а й політичні діячі, від яких залежить спосіб розв'язання міжнародних проблем.