Ломбард

Ломбард — кредитна установа, що здійснює видачу позик під заставу рухомого майна (цінних речей).

Перші ломбарди заснували ще у XV ст. у Франції лихварі — ви­хідці з Ломбардії (однієї з італійських провінцій). Згодом такі уста­нови набули поширення в інших країнах Європи. Основною сферою діяльності ломбардів на початкових етапах розвитку було надання лихварського кредиту, за користування яким стягувались високі проценти. Починаючи з XVI ст. ломбарди створюють органи місь­кого самоврядування, що було одним із заходів боротьби держави з лихварством. Цей процес розвивався швидко і незабаром нарівні з приватними ломбардами почали функціонувати й державні.

Нині ломбарди спеціалізуються на наданні споживчого кредиту фізичним особам під заставу рухомого майна, яке можна швидко ре­алізувати. Вартість заставленого майна, як правило, має перевищу­вати суму кредиту на 20—50%. Позичальник зберігає право власно­сті на заставлене в ломбарді майно протягом певного періоду. Це право підтверджується заставною квитанцією або іншим докумен­том, який засвідчує факт внесення того чи іншого майна в заставу та, по суті, замінює кредитний договір. У тому разі, коли кредит не буде повернено в строк, ломбард має право реалізувати заставлене майно, виторг за яке має компенсувати суму боргу разом із нарахо­ваними процентами.

Специфіка ломбардних позичкових операцій полягає у видачі приватним особам невеликих сум позичок на відносно короткі стро­ки (переважно до трьох місяців).

Іншою сферою діяльності ломбардів є приймання речей (в основно­му ювелірних виробів та антикваріату) на зберігання за певну плату.

Для здійснення своїх операцій ломбарди, крім власних коштів, можуть користуватися кредитами комерційних банків.