Знос каналу ствола та його причини. Заходи запобігання передчасного зносу каналу ствола

У процесі стрільби ствол піддається зносу. Причини, що викликають знос каналу ствола поділяються на три основні групи – хімічного, механічного і термічного характеру.

У результаті причин хімічного характеру у каналі ствола утворюється нагар, який дуже впливає на знос каналу ствола. Нагар складається із розчинних і нерозчинних речовин. Розчинні речовини уявляють собою солі, що утворюються під час вибуху капсуля. В основному це хлористий калій. Нерозчинними речовинами нагару є: попіл, що утворюється при згоранні пороху; томпак, зірваний з оболонки кулі; мідь, латунь від гільзи; свинець, виплавлений з кулі; залізо від кулі і ствола і т.і. Розчинні солі і волога із повітря утворюють розчин солей, які вступають у хімічну реакцію із залізом ствола, наслідком чого є корозія. Нерозчинні речовини у присутності солей підсилюють корозію.

Якщо після стрільби не видалити весь нагар, то за короткий час у місцях сколу хрому у каналі ствола з’явиться іржа, після видалення якої залишаться сліди, тому по закінченні стрільби необхідно якщо не почистити, то хоча б змастити ствол йоржиком з рушничним мастилом.

Причинами механічного характеру зносу каналу ствола є удари і тертя кулі об нарізи, неправильне чищення (чищення ствола без кришки пенала, коли шомпол треться об стінки каналу ствола) і т. і. – це призводить до стирання нарізів або закругленню кутів полів нарізів, особливо їх лівої грані, викришуванню і сколюванню хрому у місцях сітки розгару.

Причинами термічного характеру є висока температура порохових газів, періодичне розширення каналу ствола і повернення його у попередній стан. Все це призводить до створення сітки розгару і оплавленню поверхонь сіток каналу ствола у місцях сколу хрому.

Під дією усіх цих причин канал ствола розширюється і змінюється його поверхня, внаслідок чого збільшується прорив порохових газів між кулею і стінками каналу ствола, зменшується початкова швидкість кулі і збільшується розсіювання куль.

Для збільшення терміну придатності ствола для стрільби необхідно дотримуватись правил чищення і огляду зброї і боєприпасів, вживати заходів для зменшення нагріву ствола під час стрільби.

Міцністю стола називається властивість його стінок витримувати певний тиск порохових газів у каналі ствола. Через те, що тиск газів у каналі ствола при пострілі не однаковий, стінки ствола роблять різної товщини – товстіші біля казенної частини і тонші біля дульної. При цьому стволи виготовляються такої товщини, щоб вони могли витримувати тиск у 1,3 – 1,5 рази більший від максимального.

Якщо тиск газів стане більшим від розрахованого, то може статись роздуття або розрив ствола.

Роздуття ствола може статись у більшості випадків від попадання у ствол сторонніх предметів.

Щоб не допустити роздуття або розриву ствола, необхідно завжди оберігати ствол від попадання у нього сторонніх предметів, а перед стрільбою обов’язково оглянути і, у разі необхідності, почистити.

Живучістю ствола називається здатність ствола витримувати певну кількість пострілів, після якої він зношується і втрачає свої властивості (значно зменшується початкова швидкість кулі, стійкість ії польоту, збільшується розсіювання куль). Живучість хромованих стволів стрілецької зброї сягає 20 – 30 тисяч пострілів.

Збільшення живучості ствола досягають правильним доглядом за зброєю і дотриманням режиму вогню.

Режимом вогню називається найбільша кількість пострілів, яка може бути проведена за визначений проміжок часу без шкодувань для матеріальної частини зброї, безпеки і без погіршення результатів стрільби. Кожний вид зброї має свій режим вогню.

З метою дотримання режиму вогню необхідно здійснювати зміну ствола або охолоджувати його через визначену кількість пострілів.

Невиконання режиму вогню призводить до надмірного нагріву ствола і, слід, до передчасного його зносу, а також до різкого знижен