Ствол (рис. 2.4)призначений для направлення польоту снаряда та надання йому початкової швидкості при пострілі.
Ствол складається із:
- труби;
- кожуха;
- казенника;
- механізму продування.
Рис. 2.4. Ствол:
1 – казенник; 2 – кожух; 3 – труба; 4 – ресівер; 5 – штифт; 6 – копір; 7 – болт 2А46.01-4;
8 – фланець; 9 – шайба; 10 – дріт 2.0 ГОСТ 15892-70; 11, 12 – кільце; 13 – сопло;
14 – пробка А52151-40; 15 – дріт 1.0 ГОСТ 15892-70; 16 – гайка 2А46М01.23;
17 – гребінка; 18, 21 – болт 3М8х12.66С019 ГОСТ 7798-70; 19 – шпонка;
20 – розрізне кільце; 22 – стопор 2А46М.01-34; Д, Е, Ж - нарізки
Труба (рис. 2.5) у казенній частині укріплена кожухом, який надітий на неї в гарячому стані. З казенної частини труба має циліндричний бурт, в який упирається кожух.
Кожух (рис. 2.5) має 4 сектори з різьбою прямокутного профілю, а казенник має відповідний стикувальний отвір, за рахунок чого досягається швидке відділення труби з кожухом від казенника.
Рис. 2.5. Закріплення труби в казеннику:
1 – труба; 2 – кожух
У зібраному виді труба утримується від переміщення вперед за рахунок різьби на кожусі (рис. 2.5), а від переміщення назад – казенником, в який вона упирається буртом.
|
|
Від викручування із казенника труба з кожухом утримується стопором, а стопор – болтом і контровочним дротом.
Казенник (рис. 2.6) призначений для розміщення і кріплення деталей затвора з напівавтоматикою, а також для з'єднання ствола з гальмами відкоту та накатником.
На верхній частині казенника розміщена площадка для встановлення контрольного рівня. Зліва зверху є наскрізний продольний отвір і паз для розміщення механізму напівавтоматики затвора.
У верхній частині заднього зрізу казенника кріпиться кронштейн із пальцем для стопоріння гармати по-похідному. В середній частині казенника знаходиться прямокутне гніздо для розміщення клина затвора.
Рис. 2.6. Казенник:
а − різьбовий отвір для з'єднання з трубою; б − отвір для гальма відкоту;
в − отвір для розміщення напівавтоматики; г − отвір для розміщення рукоятки
відкривання затвора; д − отвір для осі ричага повторного зведення; е − отвір для осі кривошипа; ж − отвір для защіпки; з − заглиблення й отвори для встановлення планки з штирями; и − отвір для осі екстракторів; к − гніздо для розміщення клина затвора;
л − гніздо для кріплення упора; м − отвір для накатника
Механізм продування (рис. 2.7) – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з метою зменшення загазованості бойового відділення танка.
Він складається ізресівера, розрізних ущільнювальних кілець, гайки, фланця, чотирьох болтів, шпонки, шести сопел та стопорної гребінки із двома болтами.
|
|
Ресівер надітий на трубу і гайкою піджатий до упора в бурт труби. Гайка внутрішним торцем упирається у розрізне кільце, яке вкладене у виточку труби.
Від провороту ресівер утримується шпонкою. Гайка застопорена гребінкою, яка кріпиться двома болтами до задньої горловини ресівера.
Рис. 2.7. Механізм продування:
1 – ресівер; 2 – фланець; 3 – компенсуючий вантаж; 4, 10 – болт; 5,9 – дріт;
6, 7 – кільце; 8 – сопло; 11 – гребінка; 12 – шпонка; 13 – напівкільце; 14 – гайка
Внутрішній об'єм ресівера з'єднаний із каналом ствола отворами у соплах, які вкручені в нахилені різьбові отвори труби. Внизу у кожусі ресівера є різьбовий отвір, закритий пробкою та застопорений дротом для видалення конденсату.
При пострілі, після проходження обтюрюючим пояском снаряда отворів сопел частина порохових газів через отвори заповнює ресівер. Тиск у каналі ствола та в ресівері вирівнюється.
Починаючи з моменту вильоту снаряда з каналу ствола, тиск газів у каналі ствола різко падає, а гази з ресівера під тиском, створеним там у початковий момент, починають витікати через сопла в напрямку дульної частини труби, при цьому через розрідження за рахунок наклону отворів гази, які знаходяться в каналі ствола, виходять із труби.